Відношення сумарних доходів Зведеного бюджету до ВВП збільшилося з 30.5% ВВП у 2021 р. до 41.9% у 2022 р. і далі до 47% ВВП у 2023-2024 рр. Доходи бюджету без іноземних грантів у 2024 р. – 40.4% ВВП – суттєво перевищили рівень 2021 р. і рівень першого року війни (діагр. 1). При тому, що реальні доходи Зведеного бюджету скоротилися на 23% у 2022 р., за два наступні роки їх обсяг відновився до довоєнного рівня.
Бюджетні видатки 2023-2024 рр. у % до ВВП порівняно з 2021 р. збільшилися майже удвічі, в основному завдяки збільшенню фінансування військово-оборонних дій. Відносний обсяг сумарних видатків зріс з 33.9% ВВП у 2021 р. до 58% у 2022 р., далі – до 68% у 2023 р. і 64.2% ВВП у 2024 р. В умовах пріоритетного забезпечення оборонної сфери видатки на соціально-економічні програми знизилися з 28.4% ВВП у 2021 р. до 25% ВВП у 2024 р.
Діаграма 1. Порівняння доходів, видатків і дефіциту Зведеного бюджету в 2021-2024 рр. у % до ВВП
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян і Держстату України
Діаграма 2 відображає відносну величину видатків за функціями держави упродовж 2021-2024 рр. У відсотках до ВВП найпомітніше зросли видатки на оборону – з 2.3% до 30-32% ВВП, на громадський порядок і безпеку – з 3.2% до 9.3% ВВП, на обслуговування боргу – з 2.9% до 4% ВВП. З іншого боку, суттєво зменшилися видатки на економічну діяльність – з 5.4% до 3.4% ВВП. Основним компонентом стиснення видатків за цією функцією стало фінансування дорожнього господарства (зменшення на 2.4 відс. пункти ВВП).
Діаграма 2. Видатки Зведеного бюджету України за функціями держави в 2021-2024 рр. у % до ВВП
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян і Держстату України
Серед позитивних зрушень у складі видатків слід відзначити збільшення фінансування розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, обладнання й військової техніки, яке в 2024 р. досягло 980 млрд грн проти 833 млрд у 2023 р. і 242 млрд у 2022 р. Відносно ВВП рівень бюджетного фінансування цих програм зріс від 0.5% ВВП у 2021 р. і 4.7% у 2022 р. до 12.7% у 2023 р. і 12.9% у 2024 р.
На жаль, бюджетне фінансування оборонного замовлення в 2024-2025 рр. суттєво відстає від виробничих можливостей українських підприємств ОПК. Такий стан справ має трагічні наслідки: зростають людські втрати в лавах ЗСУ, не підтримуються на належному рівні оборонні можливості держави, ворог захоплює все нові українські землі.
Від початку повномасштабного вторгнення вимушено скорочуються реальні та відносні обсяги фінансування освіти та охорони здоров’я. Зокрема, видатки на освіту зменшилися з 5.7% ВВП у 2021 р. до 4.5% у 2024 р.. Основний тягар скорочення бюджетного фінансування освіти припадав на загальну середню освіту (падіння на 0.6 відс. п. ВВП відносно 2021 р.) та вищу освіту (на 0.4 відс. п. ВВП).
При деякому збільшенні видатків на охорону здоров’я (до 4.1% ВВП) в 2022 р. їх було зменшено на 1 відс. п. ВВП у 2024 р. Скорочення переліку та якості медичних послуг в державних закладах охорони здоров’я при масових пораненнях людей на фронті та в тилу є вкрай негативним явищем. Під час війни видатки бюджету на медичні послуги, очевидно, мали б фінансуватися на більш високому рівні.
Видатки на соціальний захист і забезпечення в 2024 р. знизилися майже до довоєнного рівня – 6.8% ВВП, тоді як у 2022-2023 рр. вони фінансувалися на рівні 8.7% і 7.9% ВВП. У 2024 р. для економії бюджетних коштів було змінено умови виплат внутрішньо-переміщеним особам, а реальні обсяги різних соціальних допомог знижувалися під впливом інфляції. Надалі в 2025 р. передбачається скорочення дотацій Пенсійному фонду і введення базової соціальної допомоги, що заміщатиме допомогу малозабезпеченим сім’ям; особам з інвалідністю; допомоги на дітей.
Загалом скорочення реального фінансування сфер розвитку людського капіталу в умовах демографічної кризи поглиблює негативні наслідки війни у соціально-економічній сфері.
У період воєнного стану капітальні видатки держави мають критичне значення для безпеки та життєздатності країни: значна їх частина приймає форму придбання військової техніки, зведення інженерно-фортифікаційних споруд, відновлення енергетичних об’єктів, усунення пошкоджень транспортної та соціальної інфраструктури. На жаль, суми капітальних видатків в Україні є недостатніми для потужної оборони країни та повного відновлення зруйнованих об’єктів.
Хоча аналіз видатків бюджету за економічною структурою вказує на деяке зростання частки капітальних видатків: з 5.2% їх загального обсягу в 2023 р. до 6.8% у 2024 (табл. 1). Відносно ВВП капітальні видатки збільшилися з 3.2% ВВП у 2023 р. до 4% ВВП у 2024 р. Абсолютна сума капітальних видатків держбюджету в 2024 р. зросла майже в 1.5 разу і досягла 305 млрд грн.
Таблиця 1. Структура видатків Державного бюджету
Джерело: розраховано автором за даними веб-порталу бюджету для громадян
У 2024 р. було схвалено план заходів з реалізації Дорожньої карти управління публічними інвестиціями. Ним закладено ряд прогресивних змін – впровадження єдиного підходу до оцінки, відбору та моніторингу інвестиційних проектів; інтеграція планування інвестицій в середньострокові бюджетні плани. Стратегічна інвестиційна рада відповідатиме за підготовку єдиного портфеля проектів публічних інвестицій.
Одним із каналів непродуктивного витрачання ресурсів стали аномально високі видатки на обслуговування внутрішнього боргу – 212.9 млрд грн у 2024 р. У відносному вимірі такі видатки досягли 2.8% ВВП. Крім того, у 2024 р. з кошторису НБУ виплачено банкам понад 80 млрд грн відсотків за депсертифікатами, що є втраченими доходами бюджету, які не надійшли на фінансування військових і соціально-гуманітарних програм.
Вагомими причинами такої ситуації є утримання на високому рівні облікової ставки НБУ та пропонування банкам високодохідних депсертифікатів. В 2024 р. середньорічна реальна облікова ставка НБУ становила 7.2% річних, що є надзвичайно високим рівнем для ослабленої війною економіки. Незважаючи на це, 24 січня 2025 р. Правління НБУ прийняло рішення про чергове підвищення облікової ставки до 14.5%.
Як зазначалося вище, коефіцієнт доходів бюджету в 2024 р. був помітно вищим від довоєнного періоду. Це пояснюється як високою якістю податкового адміністрування, так і ефектами зміни структури економіки. Зокрема, Україна отримує значну гуманітарну та фінансову допомогу з-за кордону, яка підлягає частковому оподаткуванню. Крім того, під час війни збільшилася частка імпорту у витратах, що покращувало показники збору ПДВ і акцизів. Вагомою складовою стали і добровільні пожертви на підтримку ЗСУ та військова допомога від країн-партнерів, що обліковувалися як доходи спецфонду бюджету.
У розрізі окремих складових позитивну динаміку надходжень до бюджету демонстрували ПДВ, податок на прибуток підприємств, єдиний податок для підприємців, власні надходження бюджетних установ, відрахування прибутку державних підприємств.
Діаграма 3. Сумарні податкові доходи бюджету та його окремі складові у 2021-2024 р. у % до ВВП
Джерело: складено автором за даними веб-порталу бюджету для громадян
Податкові доходи бюджету у відносному вимірі в 2024 р. досягли максимального рівня – 27.1% ВВП, тоді як у 2021 р. вони становили 26.7%, а у 2023 р. – 25.1% ВВП (діагр. 3). Зокрема, доходи від ПДВ зросли на 0.6 відс. пункти ВВП у 2024 р. відносно 2023 р. і досягли майже довоєнного рівня – 9.5% ВВП. Порівняно з 2023 р. доходи від внутрішнього ПДВ збільшилися на 0.2 відс. п. ВВП, а від імпортного ПДВ – на 0.5 відс. п. ВВП.
Надходження від акцизного податку в 2024 р. склали 3.1% ВВП, що трохи менше від довоєнного рівня, але більше від рівня 2022-2023 рр. У перші два роки війни доходи з цього джерела складали 2.1% і 2.9% ВВП. Збільшення надходжень пояснювалося, передусім, зростанням специфічних ставок і мінімального зобов’язання акцизу з тютюнових виробів.
Податок на прибуток підприємств згенерував 3.6% ВВП бюджетних надходжень, що у відносному вимірі суттєво перевищувало рівень 2021 р. (3% ВВП). Збір податку покращився, унаслідок оподаткування прибутку банків за ставкою 50% і нарощування доходів експортерів в умовах відновлення роботи Українського морського коридору.
Траєкторія надходжень від податку на доходи фізичних осіб була досить оптимістичною: 6.4% ВВП у 2021 р. і 7.6% ВВП у 2023-2024 рр. Збільшення грошового забезпечення у силових відомствах і підвищення мінімальної заробітної плати у 2024 р. стали головними факторами покращення показників збору податку.
Дефіцит Зведеного бюджету в 2024 р. був еквівалентним 17.5% ВВП. Такий дефіцит кратно перевищував довоєнний рівень, але зменшився на 2.8 відс. п. ВВП відносно 2023 р. Надзвичайно м’яка фіскальна політика підтримала споживчий та інвестиційний попит у країні. Саме завдяки цьому фактору (навіть за продовження військових дій і ультра-жорсткої монетарної політики) реальний ВВП у 2024 р. за оцінкою Мінекономіки зріс на 3.6%.
Таблиця 2. Дефіцит Зведеного бюджету та його фінансування в млрд грн
Джерело: складено автором за даними веб-порталу бюджету для громадян
Для покриття дефіциту до Зведеного бюджету було залучено 2542 млрд грн позичкових коштів, у тому числі: 1903 млрд грн – зовнішніх позик і 640 млрд внутрішніх позик. Чисте позичкове фінансування дефіциту становило 255 млрд грн із внутрішніх джерел і 1175 млрд грн із зовнішніх джерел. Тобто зовнішні кредитори на нетто-основі надали в розпорядження держави вп’ятеро більше коштів, ніж внутрішні кредитори.
Станом на початок 2025 р. державний і гарантований борг досяг рівня 90.7% ВВП. Відносно довоєнного рівня він підвищився на 40.2 відс. п. ВВП. Для відновлення боргової стійкості Україна критично потребує збільшення частки грантів у структурі зовнішнього фінансування та повторної реструктуризації зовнішнього боргу за єврооблігаціями та офіційними двосторонніми кредитами із застосуванням суттєвої знижки до номіналу. Без реалізації таких змін державний борг України на десятиріччя може перетворитися на гальмо для економічного розвитку країни та стати фактором дестабілізації фінансової системи.
Джерело: Бюджет 2024 року: позитивні здобутки й затяжні хвороби
