Чого очікувати від ворога у 2025 році: експерт про спроможності рф у Чорному морі та в Криму

У 2024 році угруповання Сил оборони України примусили ворога остаточно відмовитись від активних дій у Чорному морі. Внаслідок успішних ударів українських сил бойовий потенціал ворога зменшився, але залишається його перевага у повітрі над морем, в ударній ракетній зброї та інших спроможностях. Все це безумовно впливатиме на воєнні дії на морі у 2025 році.

Про бойовий потенціал чорноморського флоту рф та угруповань ворога в Криму, наявні бойові спроможності противника в Азово-Чорноморському регіоні станом на початок 2025 року в інтерв’ю АрміяInform розповів воєнний експерт, капітан 1 рангу у відставці, кандидат військових наук, доцент Степан Яким’як.

— Як діятиме ворог на морі у 2025 році? Чи є у нього достатні спроможності для перехоплення ініціативи та зміни характеру дій у морських просторах на свою користь? Що саме противник може протиставити ударам Сил оборони у Чорному морі та чи будуть його дії мати успіх?

— На розвиток обстановки у воєнних діях на морі у 2025 році впливатимуть, у першу чергу, наслідки дій сторін у попередній період, зокрема у 2024 році.

Розглядаючи підсумки попереднього року, важливо підкреслити, що у 2024 році Сили оборони України досягли нового масштабного успіху на морі. Вони примусили противника вивести з Криму до східної частини моря увесь бойовий склад надводних і підводних сил чорноморського флоту. Та наприкінці року Україна вразила весь світ новими унікальними військовими операціями на морі. Нагадаємо коротко про них.

Військово-Морські Сили Збройних Сил України з 6 на 7 грудня вперше у світовій практиці здійснили комбінований удар з одночасним використанням щонайменше чотирьох різних типів повітряних та морських дронів, з яких один був носієм БПЛА типу FPV, та знищили об’єкти та живу силу противника на газодобувних платформах біля узбережжя Криму.

Служба безпеки України з 5 на 6 грудня застосуванням безекіпажних надводних апаратів, оснащених крупнокаліберними кулеметами, завдала пошкодження вертольотам противника в районі Керченської протоки у ході бою, в якому, окрім вертольотів, брали участь також літаки та патрульні катери ворога.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України 31 грудня вперше у світі застосуванням ракет з безекіпажних надводних апаратів знищило два та пошкодило один вертоліт противника поблизу мису Тарханкут, що розташований на західному узбережжі Криму.

Цими роботизованими операціями Сили оборони України засвідчили власну перевагу над противником та можливість знищення будь-яких його сил, що розгортатимуться у морі. Фактично, спроможності ворога залишаються дуже обмеженими. Швидше за все, ворог не вестиме активних дій на морі у 2025 році. Виключенням будуть удари крилатими ракетами «Калібр» морського базування з прибережних районів поблизу Новоросійська. Також він намагатиметься залучати морську авіацію та берегові ракетні війська до дій з оборони Криму та здійснювати оборону районів базування сил від ударів з моря та з повітря.

Врешті слід наголосити, що у 2025 році противнику не вдасться перехопити ініціативу чи хоча б якось змінити характеру дій на морі на свою користь.

— Про досягнуті Україною успіхи у війні на морі у 2022-2024 роках та продемонстровані при цьому революційні інновації у військовій справі зараз говорять не тільки визнані закордонні експерти, а й представники військово-політичного керівництва провідних країн світу. На ваш погляд, чи впливають і як саме можуть вплинути вже досягнуті результати воєнних дій на морі на воєнно-політичну обстановку навколо України у 2025 році та на можливості щодо справедливого завершення війни?

— Безумовно, що зміни в обстановці на різних стратегічних напрямках, або іншими словами — на різних фронтах, можуть погіршувати чи покращувати загальну ситуацію щодо оборони держави у війні. Зараз ми можемо чітко констатувати, що успішні дії Сил оборони України на морі є чинником, що сприяє обороноздатності держави та її підтримці з боку наших закордонних партнерів. І мова не тільки про морально-психологічний чи іміджевий чинники.

По-перше, досягнута перевага над противником на морі змушує його перерозподіляти власні стратегічні оборонні ресурси, зокрема фінансові, матеріальні, змінювати пріоритетність та розподіл за стратегічними напрямками.

По-друге, у військовому контексті втрата контролю над морськими просторами навколо Криму, у Керченській протоці та поблизу чорноморського узбережжя Краснодарського краю рф обумовлює необхідність посилення всеохопної оборони, у першу чергу протидесантної і протиповітряної, а також контррозвідувальних, економічних та інших заходів на цих територіях. А це водночас є відволіканням значних ресурсів з інших районів дій.

По-третє, успішні дії Сил оборони на морі можуть призвести до повної ізоляції тимчасово окупованого Криму з моря, а перерізання комунікацій з материковою частиною — до його звільнення та втрати рф свого центру тяжіння в діях на півдні України.

Окрім того, деякі експерти схиляються до думки, що у разі проведення перемовин щодо завершення війни досягнута Україною перевага на морі може бути важливим контраргументом у дискусії щодо контролю над територіями. Подібно до ситуації щодо контролю над територіями у Курській області рф, контроль Силами оборони України морських просторів у межах територіального моря як України, так і рф, та їх виключних (морських) економічних зон у Чорному морі є, безумовно, чинником, що посилює позицію України.

Підсумовуючи, можна впевнено стверджувати, що успіхи України у діях на морі є важливим складовою майбутньої перемоги над ворогом у війні. Адже росіянам практично нічого протиставити Силам оборони України у війні на морі.

— Які спроможності залишаються у противника з виконання перелічених вище завдань у воєнних діях на морі?

— У першу чергу, розглянемо ударні спроможності противника на морі. Проведений аналіз засвідчує про зниження спроможностей із завданням ударів крилатими ракетами морського базування з дальністю стрільби по наземних цілях до 1500 км на 25%. Як відомо, це відбулось внаслідок знищення двох малих ракетних кораблів «Циклон» та «Аскольд», а також значного пошкодження великого підводного човна «Ростов-на-Дону».

Також відбулось зниження ударних спроможностей із завдання ураження протикорабельними ракетами надводних кораблів на 38%. Цьому сприяло знищення ракетного крейсера та ракетного катера.

Водночас не відбулось зниження ударних спроможностей берегових ракетних військ противника, до складу яких входять дві берегові ракетні бригади, розташовані у Криму та поблизу Новоросійська, що мають можливість одночасного пуску 112 протикорабельних ракет. З них з дальністю стрільби 800 км — 48 ракет та стрільби на відстань 260 км — 64 ракет. Також противником майже повністю збережено ударні спроможності морської авіації.

Проте слід підкреслити, що за відсутності в теперішній час у складі ВМС ЗС України на Чорному морі великих бойових кораблів спроможності противника із завданням ударів протикорабельними ракетами силами ракетних кораблів та берегових ракетних частин залишаються не використаними та такими, що не впливають на хід і результати дій на морі.

— А як ви оцінюєте морські десантні спроможності противника, особливо з урахуванням того, що вони можуть використовуватись для морських перевезень ворога?

— Аналіз морських десантних спроможностей противника засвідчує критичні втрати у десантних кораблях і катерах та втрату противником здатності до висадки оперативних і тактичних морських десантів. Виходячи з реальних умов, які склалися у результаті успішних ударів Сил оборони України на морі, можна стверджувати, що у росіян відсутня можливість щодо проведення будь-яких морських десантних дій та значних морських перевезень.

Якщо говорити конкретно, то за підсумками дій на морі станом на теперішній час морські десантні спроможності противника характеризуються зниженням кількості десантних кораблів та катерів — на 61%. Знищено 7 одиниць, з них великих десантних кораблів — 4, десантних катерів — 3. Окрім того, суттєво пошкоджено і знаходяться на цей час в тривалих ремонтах 3 великих десантних кораблі. Сукупні спроможності з перевезення військ десанту знизились на понад 54%.

Важливо наголосити на суттєвому зниженні спроможностей противника з підготовки та використання морської піхоти як передового загону військ морського десанту, призначеного для захоплення плацдарму висадки. Адже відомо, що внаслідок постійного залучення 810 бригади морської піхоти чф рф до застосування у якості механізованих підрозділів у складі сухопутних угруповань військ та значних втрат в особовому складі бригади, зокрема на Курщині, ця частина не придатна до дій за призначенням.

Загалом внаслідок ударів Сил оборони України по ударних та морських десантних силах противника було досягнуто втрату боєздатності чотирьох основних з’єднань чф рф. До цього також додались втрати внаслідок закриття протоки Босфор для плавання бойових кораблів з початком повномасштабного воєнного вторгнення. Через це, як відомо, зі складу чорноморського флоту рф у Середземному морі залишились: один фрегат, один малий ракетний корабель та два великі підводні човни. Таким чином, у загальному підсумку щонайменше 30% свого бойового складу втратили 30 дивізія надводних кораблів, 41 бригада ракетних кораблів і катерів, 4 бригада підводних човнів, 197 бригада десантних кораблів.

Окрім того, і це дуже важливо, що противник поніс втрати у спеціальних, забезпечувальних та управлінських спроможностях. Адже вони безпосередньо чи опосередковано впливають на результати застосування сил на морі!

— Чи можете ви дещо деталізувати, які саме додаткові спроможності противника у діях на морі були знижені у попередній період?

— У ході воєнних дій на морі, зокрема у 2022 році, противником активно велися диверсійно-розвідувальні дії. Використовуючи острів Зміїний та газодобувні платформи як передові мінібази, ворог майже щоденно робив спроби висадки диверсійно-розвідувальних груп на українське узбережжя. Закономірно, що у подальших діях Силами оборони України було зосереджено зусилля на боротьбі з цими підрозділами та відбулось зниження спеціальних спроможностей противника.

Так, внаслідок ударів було знищено значну кількість особового складу спеціальних підрозділів та понад 10 катерів спеціального призначення, у тому числі катери проєктів: 03160 типу «Раптор», 21980 типу «Граченок», 12150 типу «Мангуст», 02800 типу «Тавр», КС-701 типу «Тунець».

— А як ви оцінюєте логістичні та управлінські спроможності противника у Чорному морі?

— На логістичне забезпечення сил чф рф та інших військ, дислокованих у Криму, суттєвий вплив здійснили удари Сил оборони України по Керченському мосту та поромній переправі через Керченську протоку. Внаслідок цих ударів впродовж тривалого часу були обмежені перевезення особового складу та матеріальних засобів, зокрема важкої бойової техніки, автомобільною і залізничною частинами моста та зупинено функціонування поромної переправи у зв’язку з ураженням двох поромів, один з яких затонув.

Слід також звернути увагу на використання Кримського півострова як логістичного хабу, тобто сукупності логістичних вузлів і центрів, для всебічного забезпечення угруповань військ (сил) рф у Чорноморському регіоні, зокрема тих, що базуються у Криму. Також ця логістика забезпечує дії військ противника у Херсонській і Запорізькій областях. Тож вплив на неї має суттєве значення.

Водночас можна стверджувати, що внаслідок ударів Сил оборони України по ракетному крейсеру «Москва», пункту управління чф рф у населеному пункті Верхньосадове та штабу чф рф у Севастополі, інших важливих об’єктах у Криму було суттєво зменшено спроможності з управління силами противника на морі та в Криму.

Адже відбулось знищення або пошкодження щонайменше трьох основних пунктів управління оперативної ланки та, ймовірно, не використовуються внаслідок виведення сил до Новоросійська пункти управління Севастопольської і Кримської військово-морських баз.

Слід також враховувати втрати у підготовленому персоналі органів управління. Адже у ході знищення і пошкодження пунктів управління оперативно-стратегічного та оперативного рівнів противник поніс певні втрати в оперативному складі цих пунктів управління. Негативно також впливають і будь-які заміни у керівному складі флоту, що також уже неодноразово відбулось з командуванням чорноморського флоту рф!

— Останнім часом ми спостерігаємо систематичні удари ракетною зброєю та ударними безпілотними літальними апаратами по об’єктах у Криму та Краснодарському краї рф. Чи могли б ви поділитись вашими оцінками щодо спроможностей угруповань військ противника, що діють у Криму?

— Безумовно, що для забезпечення більш повної оцінки спроможностей противника щодо дій на морі та з моря слід враховувати його спроможності з оборони Кримського півострова. Після окупації Криму у 2014 році рф сформувала у складі чф 126 бригаду берегової оборони, а надалі — 32 армійський корпус. Також у Криму було розгорнуто низку підрозділів росгвардії, інших силових відомств рф та видів збройних сил. Зрозуміло, що на обох ділянках, які сполучають Крим з південними областями України (Перекоп та Чонгар) створено ешелоновану систему оборони противника з метою недопущення прориву українських угруповань військ до Криму. Окрім того, як ми часто спостерігаємо на фотографіях у телеграм-каналах, на десантно-небезпечних ділянках на узбережжі Криму, визначених пляжних та інших районах створено елементи системи протидесантної оборони півострова.

Проте, на мій погляд, проведені у 2022-2024 рр. Силами спеціальних операцій ЗС України та підрозділами Головного управління розвідки Міністерства оборони України рейдові дії з моря у декількох районах Кримського півострова засвідчили про наявність слабких місць у створеній противником системі оборони Криму. Ці факти підтверджуються й діями сил опору на тимчасово окупованій території Криму з ведення розвідки, викриття об’єктів противника та дій його сил (військ).

Також слід наголосити на постійному зниженні спроможностей сил ППО, що залучаються противником для захисту чф, інших сил і військ, важливих об’єктів у Криму, внаслідок систематичних ударів Сил оборони України. Хоча військовим керівництвом рф регулярно проводяться заходи з відновлення системи ППО Криму, однак з кожним наступним разом кількість комплектів сил і засобів ППО, що відриваються з інших напрямків, ймовірно буде скорочуватися.

Підсумовуючи цей короткий аналіз спроможностей противника з оборони Криму, необхідно зазначити, що цей напрямок є, швидше за все, одним з ключових пріоритетів керівництва рф у війні проти України та реалізації власної експансіоністської неоімперської політики у Середземноморському регіоні.

— Як ви вважаєте, якими є можливі напрямки посилення спроможностей противника у Чорному морі? Наскільки реалістичними є його плани зі створення і застосування морських безекіпажних надводних і підводних комплексів? Чи можуть бути нарощені спроможності чорноморського флоту рф за рахунок сил з-за меж Чорного моря?

— Зрозуміло, що противник намагається зробити висновки з невдач у бойових діях на морі, вивчити та врахувати уроки з набутого досвіду. Після ураження Військово-Морськими Силами ЗС України підрозділів противника на газодобувних платформах біля узбережжя Криму із застосуванням авіаносних безекіпажних надводних комплексів у грудні 2024 року ворог, я сподіваюся, починає розуміти нові загрози та масштаб майбутніх втрат. Ураження безекіпажними апаратами СБУ та ГУР літальних апаратів противника над морем нівелює його перевагу над морем та відкриває доступ цим силам до об’єктів противника у прибережній зоні та на узбережжі. Водночас, а якими власними успіхами і досягненнями може зреагувати на це ворог? Чіткої відповіді немає. Наразі декларовані ним успіхи у створенні морських безекіпажних надводних і підводних комплексів не проглядаються у конкретних випробуваннях чи застосуванні такої техніки у бойових діях на морі.

Поновлення ударних спроможностей противника на морі затягується на невизначений термін. Більше того ворог схильний ховати від ударів Сил оборони України свої новозбудовані кораблі, як це відбулось з малим ракетним кораблем «Туча», який добудовували на Чорному морі, але приймали до складу чорноморського флоту аж в Каспійську, що розташований у Каспійському морі.

Чи може противник посилювати свої удари з моря за рахунок використання сил з-за меж Чорного моря? Наразі така можливість оцінюється як нездійсненна. Річ у тім, що коли деякі медіа у якості актуальних новин наводять відомості про кількість кораблів-ракетоносіїв у Середземному морі, то це викликає, м’яко кажучи, здивування. Адже всім відомо, що згідно з Конвенцією Монтрьо жоден військовий корабель рф, як і України, не може бути проведений у теперішніх умовах з Середземного моря до Чорного. Окрім того, такий корабель не може застосовувати свою ракетну зброю, адже для цього він має отримати дозвіл на використання повітряного простору у Туреччини, Греції, Болгарії та Румунії. Проліт над іншими державами також нереалістичний внаслідок суттєвого збільшення шляху, який повинна подолати ракета. Тобто, з Середземного моря ракетні удари рф по Україні є нездійсненними. Якщо дотримуватися іншої логіки, то слід також подавати українському суспільству у якості щоденних «гарячих» нових інформацій про московитські кораблі-ракетоносії, для прикладу, у Балтійському морі.

Відносно можливості залучення до ракетних ударів кораблів-ракетоносіїв зі складу Каспійської флотилії рф з визначених районів Каспійського моря слід зазначити, що це малоймовірно. Треба враховувати, що у ракет комплексу «Калібр» у звичайному спорядженні недостатні спроможності за дальністю стрільби. Адже відомо, що їх максимальна дальність — до 1500 км, а відстань по прямій до Одеси складає 1500 км, до Києва — 1600 км, до Львова, Рівного, Ужгорода — понад 2000 км.

Для порівняння — в теперішніх умовах московити завдають ударів ракетами «Калібр» корабельного базування з району Новоросійська, з якого відстані до українських міст складають: до Одеси — близько 650 км, до Києва — 800, до Львова, Рівного, Ужгорода — 1200. Таким чином, для залучення кораблів Каспійської флотилії необхідно їх проводити Волгодонським каналом до Азовського, а потім — до Чорного моря. З цим московити якраз, як ми вже зазначили вище, не спішать.

Підсумовуючи, можна прогнозувати, що суттєвого посилення будь-яких спроможностей рф з ведення дій на Чорному морі на даний час не передбачається. Україна впевнено переважає противника на морі. У першу чергу це, безумовно, відбуватиметься завдяки постійному нарощуванню зусиль Силами оборони України, їх інтелектуальній і технологічній перевазі над ворогом. Удари, що відбулись зовсім недавно, у січні 2025 року, по військових і логістичних центрах у глибині території росії та на узбережжі Краснодарського краю, зокрема по об’єктах морської нафтогазової інфраструктури, надають впевненості в успіху України у боротьбі з агресором.