І вже в грудні в нас була презентація для команди, потім ми вийшли в комунікацію з гостем у наших соціальних мережах. Це було дуже класно сприйнято. Там усього кілька було коментарів, що комусь не сподобалось. Я все запам’ятала [сміється], але загалом класно сприйняли. Відчуття, як ніби тепер ми бренд, на який можна спертися, і він не порожній усередині. І логотип тепер підходить бренду, бо в нас були палички замість деяких літер. Колись нам здавалось це гарним. Але з останнього я Андрію казала, що ми ніби якийсь китайський ресторан із цими паличками. А зараз мені пасує все.
Що тепер має змінитися в сервісі? На Lem буде розділений ранково-денний і вечірній сервіси. Згодом ще будуть вечірні страви, інакше сервірування, освітлення й музика. Глобально вже все поставлено, але в нас ще є вау-моменти. Ми розуміємо, що наші гості ставляться до виходу в заклад не як до чогось особливого – це частина їхнього життя. І наше завдання – зробити так, щоби вони не відчували, що це буденність, а ловити такі класні моменти. Я завжди розповідаю команді: усе, що колись було вау, зараз база. Те, що ви придумаєте сьогодні, за місяць почнуть робити всі заклади, тому ваше завдання – завжди шукати нові вау-моменти. У нас гості якось підкидали гральний кубик, й офіціант запропонував спробувати теж, якщо в них випаде більша цифра – ми подаруємо десерт. Я не пам’ятаю, хто виграв, але їм однаково винесли десерт. За іншим столиком розкладали карти таро, й офіціант запропонував погадати йому. І це такі речі, яких неможливо навчити, тому наше завдання – відбирати людей уже з таким баченням усередині й підсвічувати їм ці моменти, щоб іще більш трепетно ставитися до гостей. Це те, що має бути інакшим.
