У 2024 році зазначені втрати становлять щонайменше 19 млрд грн. Це понад третину запланованих видатків на виробництво озброєння та військової техніки, закладених у Державний бюджет на 2025 рік. Недоотриманих податкових надходжень вистачило б на виробництво та постачання Збройним силам України 300 тис. дронів різних типів або 500 дронів-ракет «Паляниця», які вкрай необхідні на полі бою.
Міністр фінансів Сергій Марченко констатує, що деякі підприємці розбивають цілі партії імпортованих товарів на посилки, вартість яких не перевищує оподатковувану, задля мінімізації податкових надходжень. У цілому в 2023 році 100 найбільших отримувачів міжнародних посилок одержали відправлень вартістю до 150 євро на загальну суму 45,4 млн грн.
Очевидно, що товари часто імпортуються в країну не для власного використання чи споживання, а перепродаються з метою отримання прибутку фізичними особами чи суб’єктами господарювання. Суб’єкти господарювання, котрі застосовують схему дроблення поставок імпортованих товарів через міжнародні відправлення, свідомо ухиляються від обов’язку сплачувати податки, який закріплено ст. 67 Конституції України. Натомість вітчизняні виробники й імпортери сплачують ПДВ, забезпечують державу податковими надходженнями. Це ставить сумлінних вітчизняних платників податків у невигідне становище.
Постає логічне питання: чому продовжують діяти податкові пільги для імпортованих товарів, які перешкоджають розвитку національного виробника та призводять до недонадходжень податків до бюджету? До того ж влада постійно акцентує увагу на потребі підтримки економічного розвитку.
За умов воєнного часу пріоритетом фіскальної політики є отримання додаткового фінансового ресурсу для фінансування військових потреб, зокрема за рахунок активізації роботи у сфері протидії ухиленню від сплати податків та уникненню оподаткування і розширення бази оподаткування. У процесі мобілізації внутрішніх фіскальних ресурсів важливо забезпечити реалізацію принципу справедливості оподаткування.
У цьому контексті ще більше посилюється актуальність проблеми податкових пільг суб’єктам господарювання, які імпортують товари в Україну без сплати податків. За умови збереження таких можливостей обсяг міжнародних посилок, які не підлягають оподаткуванню, буде далі стрімко зростати. Про це свідчить статистика: за офіційними даними ДМС, за три квартали 2024 року і кількість, і вартість міжнародних посилок, які не оподатковуються митом і ПДВ, перевищили показники всього 2023 року.
Європейський досвід
У Європейському Союзі діяла норма щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення невеликих партій товарів, вартістю до 22 євро. Утім, враховуючи агресивний демпінг деяких маркетплейсів, бюджетні втрати та виявлені зловживання цією нормою, було прийняте рішення щодо її скасування. У країнах ЄС зроблено ставку на підтримку внутрішнього виробника, протидію недобросовісній конкуренції та агресивному демпінгу. Таким чином, у ЄС імпорт товарів у міжнародних посилках оподатковуються ПДВ, починаючи від 0 євро.
У 2021 році європейські правила справляння ПДВ зазнали спрощення. Близько 95% бюрократичних процедур було усунуто за допомогою імплементації підходу «єдиного вікна» (One-Stop-Shop Approach), ефективно уніфікувавши витрати та процеси обробки в усіх країнах ЄС.
Import One-Stop-Shop (IOSS) було створено для спрощення декларування та сплати ПДВ для дистанційних продажів товарів низької вартості, яка не перевищує 150 євро, що імпортується з третіх країн. Зазначений підхід є добровільним і постачальники товарів (у тому числі B2C-маркетплейси) можуть обрати опцію сплати ПДВ на імпорт товарів низької вартості шляхом проходження стандартних процедур справляння ПДВ при перетині товаром кордону або застосувати IOSS.
Шляхи вирішення проблеми
Беручи до уваги важливість врахування принципу соціальної справедливості, пропонуємо скасувати режим пільгового ввезення без оподаткування ПДВ товарів (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відмовившись від порогу 150 євро, та залишити виняток – ліміт 45 євро на посилки для особистого або сімейного використання одержувачем.
Дана пропозиція узгоджується з законодавчою ініціативою голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева щодо оподаткування імпорту посилок. 20 січня 2025 р. у Верховній Раді зареєстровано відповідно два законопроекти № 12429 та № 12430, які передбачають зміни Податкового і Митного кодексів.
Цей крок розроблено на запит вітчизняного бізнесу. Адже 119 бізнес-асоціацій з різних галузей економіки звернулись до влади із пропозицією скасувати пільгове оподаткування міжнародних поштових відправлень вартістю не більше 150 євро, яке дискримінує вітчизняного виробника.
Скасовуючи чинний вартісний поріг пільгового оподаткування міжнародних посилок, державі слід ввести зручний механізм сплати ПДВ при оподаткуванні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, передбачити оптимальні строки запровадження змін, створити відповідну інфраструктуру, а також забезпечити своєчасне інформування про податкові новації.
У світі сьогодні використовуються кілька моделей сплати податків (насамперед ПДВ) з товарів, які пересилаються у міжнародних відправленнях. До них належать: а) збір податків митними органами при перетині кордону (border model collection); б) покупець товару самостійно декларує вартість товарів у посилці та сплачує податки (purchaser model collection); в) податковим агентом є посередник, поштовий оператор (intermediary collection model); г) податковим агентом є постачальник товарів (vendor collection).
Єфрем Лащук наводить інформацію про те, що модель vendor collection, успішно використовуються у понад 60 країнах для імпортованих цифрових послуг, у тому числі в більш ніж 30 країнах для імпорту товарів низької вартості.
Обов’язок сплати податків покладається на постачальника товарів – нерезидента (маркетплейс), який має зареєструватись платником ПДВ у тих країнах, в яких товар постачається кінцевому споживачу. Отже, постачальники нараховують та сплачують ПДВ за ставкою, яка діє в країні кінцевого споживача товарів. Схожий механізм в Україні уже успішно застосовується при справлянні «податку на Google», тому його адаптація не створить труднощів.
Питання протидії агресивному демпінгу іноземних B2C-маркетплейсів і розвитку сприятливого конкурентного середовища є надзвичайно актуальним. Розв’язання проблеми оподаткування міжнародних посилок необхідно здійснювати виважено та обачно, підготувавши ринок до зміни підходу до оподаткування імпортованих товарів низької вартості. Водночас розпочинати потрібно вже зараз, адже ми не можемо стимулювати зростання обсягів неоподатковуваного імпорту у період повномасштабної війни та втрачати такі необхідні для бюджету мільярди гривень.
Паралельно зі зміною підходу оподаткування товарів у міжнародних поштових відправленнях необхідним кроком є підвищення результативності державної політики у сфері протидії контрабанді товарів та перекритті каналів тіньового імпорту. Це підриває спроможності держави у сфері обороноздатності та забезпечення економічного відновлення.
Джерело: Мотиви і наслідки змін оподаткування посилок з-за кордону
