Нічний мисливець: як оператор «Сови» захищає Україну

Ростислав Безубяк, позивний «Лунтік», народився на Львівщині, у місті Борислав. Ще донедавна він був звичайним будівельником — своїми руками втілював людські мрії у бетоні та цеглі. Проте війна змусила його відкласти інструменти та взяти до рук зброю.

Історію бійця розголосили на сторінці 23-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Отримавши повістку, Ростислав не вагаючись вирушив на навчання, а потім — на передову. Там він приєднався до бойового ударно-розвідувального підрозділу 23-ї бригади ЗСУ.

«Лунтік» став оператором сучасного дронового комплексу «Сова» — невидимого «стража» нічного неба, який з високою точністю виявляє ворожу артилерію та бронетехніку. Його завдання — непомітно проникати в тил противника, фіксувати ворожі цілі та передавати координати для знищення.

Щоночі Ростислав працює на межі ризику, спостерігаючи за рухами противника і передаючи критично важливу інформацію своїм побратимам. Він добре знає, що кожен переданий кадр — це не просто дані, а чиїсь врятовані життя.

«Коли ти бачиш ворога, розумієш, що твоя робота — це не просто техніка, а справжня зброя, яка допомагає боротися за нашу землю», — розповідає «Лунтік».

Завдяки його наполегливості та професіоналізму вдалося виявити та знищити мінометну батарею і реактивну систему залпового вогню ворога. За ці заслуги Ростислав отримав почесну нагороду — «Золотий хрест».

Попри втому, біль і втрати, «Лунтік» не сумнівається у своєму виборі. Він щиро вірить, що кожен день боротьби наближає Україну до перемоги.

«Я був будівельником, а став воїном. Тепер я будую не стіни, а майбутнє нашої країни», — говорить він.

Як повідомляла АрміяInform, боєць бригади «Гарт» Василь Іллюсь із позивним Вірний дістав п’ять кульових поранень під час запеклих боїв за Бахмут. Одна з куль залишилася в його тілі назавжди. Проте це не зламало бійця — після тривалої реабілітації він повернувся до служби й нині займається тиловим забезпеченням своїх побратимів.