Технологічні гіганти повинні більше співпрацювати з правоохоронними органами щодо шифрування повідомлень на соціальних платформах, інакше вони ризикують загрожувати європейській демократії, заявила голова Європолу Катрін де Боллє.
Про це пише Financial Times, зазначаючи, що агентство готується відновити тиск на компанії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі цього тижня.
Де Боллє повідомила FT, що зустрінеться з групами Big Tech на швейцарському гірському курорті, щоб обговорити це питання. За її словами, компанії є “соціально відповідальними” за надання поліції доступу до зашифрованих повідомлень, які використовують злочинці, щоб залишатися анонімними.
“Анонімність не є фундаментальним правом. Коли у нас є ордер на обшук, і ми знаходимося перед будинком, а двері зачинені, і ви знаєте, що злочинець перебуває всередині будинку, населення не погодиться, що ви не можете увійти”, ‒ сказала виконавча директорка правоохоронного агентства ЄС.
Поліція повинна мати можливість розшифровувати закодовані повідомлення, щоб боротися зі злочинністю, додала вона. Між технологічними компаніями та правоохоронними органами вже давно існує напруженість через використання наскрізного шифрування на платформах обміну повідомленнями, що ускладнює отримання поліцією доказів під час розслідувань.
У квітні минулого року керівники європейських поліцейських служб закликали уряди та промисловість вжити термінових заходів для запобігання підриву розслідування злочинів шифруванням.
Технологічні компанії, включаючи Apple, WhatsApp від Meta та орієнтований на конфіденційність додаток для обміну повідомленнями Signal, постійно відбивалися від юридичних спроб зламати їхнє шифрування, стверджуючи, що це поставить під загрозу конфіденційність та безпеку їхніх користувачів. В останні роки Apple активізувала свої зусилля щодо співпраці з правоохоронними органами для боротьби з насильством над дітьми в Інтернеті та іншими злочинами. Але такі кроки були скасовані значною мірою через жорстку реакцію з боку прихильників конфіденційності.
Деякі держави-члени ЄС, включно з Німеччиною, також скептично ставилися до надання правоохоронним органам більшого доступу до особистих повідомлень, внаслідок чого законодавство про боротьбу із сексуальним насильством над дітьми “застрягло”.
