З усіх членів першого складу громадської антикорупційної ради при міністерстві оборони лише Богдана Ярова була безпосередньо допущена до ухвалення рішень щодо підписання контрактів із МО. Вона за рішенням тодішнього міністра Олексія Резнікова була включена до колегіального органу, який займався нелетальними закупівлями.
Про це Тетяна Ніколаєнко, журналістка і членкиня нового складу антикорради, повідомила в програмі “Дорослий погляд” на каналі LB live. Вона також сказала, що “це Богдана Ярова проводила тендери, де Глиняна торгувалась з Глиняною (компанїі з її оточення, за даними журналістів, були одними з найбільших постачальників харчових продуктів структурам МО. – Ред.)”.
“Це Богдана Ярова входила до складу колегіального органу, який проводив закупівлі гумових чобіт у компанії Гринкевичів. При чому проводив так, що там на випуск чобіт був місяць і очевидно було, що це розпаковка складу”, – додала Ніколаєнко.
За її словами, всі ці зауваження озвучили в звіті першого складу антикорради. Вона назвала перший склад дуже складним і заявила, що через Богдану Ярову її члени багато сварилися.
Ніколаєнко додала, що вона не називала Ярову “представницею харчової мафії”. Її допис з цим формулюванням стосувався компаній, які тримають за собою цей ринок 30 років.
“Я впевнена, що ці компанії мають контакти у міністерстві оборони якщо не на найвищому рівні, то на середньому – 100 %”, – прокоментувала вона.
Водночас Ніколаєнко сказала, що Ярова у чаті членів громради звинувачувала її в тому, що “нападками” на Тетяну Глиняну армію можуть залишити без постачальників.
- Богдана Ярова – радниця заступника міністра оборони, колишня членкиня громадської антикорупційної ради при МО. До нового складу громадської ради не пройшла.
- Згадана Ніколаєнко Тетяна Глиняна неодноразово фігурувала в журналістських розслідуваннях. Зокрема, і самої Ніколаєнко. Саме компанії Глиняної постачали сумнозвісні “яйця по 17”. А Ніколаєнко з’ясувала, що дві компанії з групи Тетяни Глиняної – “Актив компані” та “Гранд консалт”, протягом року реалізовували схему в одній з військових частин. За її даними, загалом компанії з групи Глиняної заробили на цій схемі продажу майна міністерства оборони близько 1,3 млн гривень за місяць. За даними “Наших грошей”, Тетяна Глиняна особисто була засновницею у компаніях з так званої “білоцерківської групи”, що у різний час були чи є крупними постачальниками харчів для військових.
- Родина Гринкевичів – це ще одні постачальники для міністерства оборони, підозрювані в злочинних схемах.
- У грудні 2023 ДБР затримало львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича за підозрою в пропозиції одному із керівників Головного слідчого управління ДБР хабар у 500 тисяч доларів США. Хабар пропонувався за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження. Після міністерство оборони вирішило розірвати всі угоди з фірмами Гринкевичів, які були одними з найбільших постачальників одягу і білизни.
Фірми Гринкевича мали поставити Міністерству оборони України одяг для війська. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Під час слідства встановили, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.
- Правоохоронці виявили повне невиконання шістьох контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також, встановлено, що вісім договорів виконані із запізненням від трьох до п’яти місяців.
- Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для Міноборони. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів.
