«Доповідають, що „тяжкий“, а він цигарку курить забинтований і посміхається»: як працює батальйонний медпункт

Скільки приміщень має бути у медпункті та для чого вони потрібні? Як відбувається евакуація поранених з передової? Якими є типові хвороби, з якими бійці звертаються до медпункту? Що потрібно робити пораненому, щоб отримати всі передбачені виплати?

Про те, як працює медичний пункт 21 окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького АрміяInform розповів начальник медпункту, старший лейтенант медичної служби Юрій Фостус.

Три приміщення у медпункті — необхідний мінімум

Щоб організувати медпункт, потрібне добре знання медицини, обладнання і приміщення. Розмістити його можна будь-де — в гарно облаштованому бліндажі, підвали, будинку і навіть квартирі. Поблизу лінії фронту, звичайно, в пріоритеті захищені підземні споруди.

— Все залежить від вашої вигадки й умов, які ви маєте по факту. В ідеалі в медпункті має бути щонайменше три приміщення. В одному з них буде склад медикаментів, де можна розмістити все необхідне. Друге приміщення — приймальня для огляду пацієнтів. У третьому ж проводимо необхідні процедури, — пояснює Юрій.

Усі приміщення мають бути достатньо великими, щоб розмістити значну кількість медикаментів та препаратів — на батальйон їх потрібно чимало — та прийняти одночасно щонайменше кількох людей, які потребують допомоги.

Серед базових необхідних умов також підведення водогону та каналізації, електропостачання, а в холодну пору року — опалення. Без них медпункт може працювати, але його робота значно ускладнюється.

— Коли є вода підведена, це вже взагалі вважається супер умовами. В основному на передку вода приносна. Також дуже круто, коли є електроенергія — в основному це генератор або батареї ЕкоФлоу, стаціонарне електропостачання щастить мати рідше, — розповідає медик.

Для обігріву часто використовують інфрачервоні обігрівачі UFO, які дозволяють скерувати тепло безпосередньо на пацієнта. А якщо щастить, то може бути не лише твердопаливне, але й газове опалення.

Пораненим — «зелену» вулицю

Попри поширене уявлення, що медпункт призначений насамперед чи навіть виключно для допомоги пораненим, насправді лікарі на ньому надають допомогу військовослужбовцям щодо будь-яких негараздів зі здоров’ям.

— Медпункт займається всім, чим тільки можна. Це надання допомоги пораненим, це лікування хвороб, це ведення документації та направлення людей на інше лікування. Якщо людина до нас звернулася чи потрапила, ми повинні розв’язати проблеми з її здоров’ям, — пояснює медик.

Однак поранення справді на першому місці, й у разі доправлення на медпункт пораненого бійця всі інші справи та пацієнти відкладаються і медики займаються виключно пораненим.

Доставляють поранених на медпункт спеціальні евакуаційні бригади, до яких включають бійців, які добре розуміються, та пройшли спеціалізовані курси з тактичної медицини. Спеціальні посади для цього не передбачені.

— Це може бути стрілець чи юрист, який знає такмед і не боїться крові, може грамотно та вміло надати першу допомогу. Якщо ми бачимо, що він може добре проявити себе в евакуаційній бригаді — його направлять саме туди, — каже Юрій.

Усього в медпункті батальйону три евакуаційних бригади. Залежно від інтенсивності бойових дій на евакуацію можуть виїжджати також самі лікарі медпункту, однак зазвичай вони мають перебувати на медпункті.

Тяжкопоранених у доповідях спершу більше, ніж у реальності

З «нуля» пораненого виносять пішки на точку евакуації, звідки його підхоплює транспорт. Зазвичай це автівка, на якій бійців підвозили до передової. В цей час завдяки доповіді по рації на медпункті вже знають про пораненого і готові його прийняти.

— Наш медпункт — це середня ланка між «нулем» і стабілізаційним пунктом бригади. Це перший момент, коли поранений гарантовано потрапляє до рук професіоналів, хоча це може відбутися і раніше. Але гарантовано — саме у нас, — розповідає офіцер.

Іноді пораненого доставляють відразу на медпункт, але все ж частіше з медпункту на перехват виїжджає транспорт, щоб його зустріти та забрати. Тоді необхідну медичну допомогу фахівці надають відразу після прийняття бійця в евакуаційної бригади.

— Це не завжди той випадок, коли треба швидко гнати, щоб просто довезти. Ми можемо зупинитися, нормально його оглянути, розпочати інфузійну терапію при втраті крові. Й уже після цього веземо його до стабілізаційного пункту бригади, — каже Юрій.

Так лікарі медпункту можуть працювати на виїзді, рятуючи поранених відразу після вивезення їх з передової. До моменту прийому пораненого завдяки доповіді по рації вони вже знають про характер поранення, надану раніше допомогу та стан бійця.

— Під час доповіді все це фіксують в журналі бойових дій і ми також одночасно про все це дізнаємося. Й уже знаючи все це ми можемо завчасно підготуватися до того, яку саме допомогу будемо надавати, — пояснює медик.

Трапляється, коли забираємо бійця по евакуації з ним начебто все добре, гарно розмовляє, просить сигарету. А в нього в цей час уламок міни в легенях. Такі випадки дуже небезпечні. Саме тому на етапі медичної евакуації бійців оглядають з голови до ніг.

Бувають і такі випадки коли під час доповіді бійці перебільшують рівень загрози життю та здоров’ю пораненого, повідомляючи, що той перебуває у вкрай тяжкому стані.

— Приїжджаємо — йдуть собі хлопці, курять сигарети. «Нам сказали, що ви „тяжкий“!» — кажемо. А він відповідає: «Я не знаю, хто таке сказав, у мене ось», — і показує щось зовсім несмертельне. Такі випадки частіше бувають, коли доповідають, що «тяжкий», а він сигарету курить забинтований і посміхається, радіє що живий. — розповідає він.

Типові хвороби — люмбалгія, гастрит, ГРВІ

Окрім поранень лікарі медпункту займаються лікуванням всіх можливих хвороб бійців. Найчастіше трапляються люмбалгія — біль у попереку через значні фізичні навантаження, гастрит через незбалансоване харчування та, залежно від сезону, ГРВІ — гострі респіраторні вірусні інфекції.

— Зараз украй не вистачає неврологів, тому що звертається багато людей з хворобою спини. А гастрити — переважно через харчування. Й одне діло, коли бійці на «нулі» — там справді немає умов. І зовсім інше, коли повертаються з передової й самі псують собі шлунок сухою гострою їжею. Якщо є змога слідкувати за харчуванням, то необхідно це робити, — наголошує лікар.

Цим базовий перелік типових хвороб вичерпується. Звичайно, можуть загострюватися якісь хронічні хвороби, що буває доволі часто, або траплятися специфічні випадки.

Щоб отримати всі належні виплати — зберігайте документи й підтримуйте зв’язок з частиною

Значна частина роботи стабпункту — оформлення відповідної документації, в тому числі формування довідок про поранення, на підставі яких бійці отримують відповідні виплати.

— Спочатку інформація фіксується в журналі бойових дій, далі ротні мають підготувати довідки, доповіді про поранення. Також мають бути короткий рапорт і обширний рапорт про поранення бійця, де описується, які травми отримав боєць і що він втратив, — розповідає офіцер.

Щоб отримати належні виплати без жодних проблем, необхідно детально звірити всі документи, щоб у них точно збігалися всі діагнози, на підставі яких начальник медичної служби видає відповідну довідку. Поранений боєць має при цьому надсилати медику або діловоду всю документацію про себе з лікарні, де він перебуває.

— Інколи буває таке, що в формі 100 написали один діагноз, а у виписці інший діагноз. Тоді начальник медслужби має всі ці документи зібрати і по кожному пораненню відбувається спрощене розслідування, яке дозволяє з’ясувати всі нюанси, — пояснює Юрій.

Це необхідно тому, що дослідження та аналізи в лікарні можна здійснити значно якісніше, адже там наявні ресурси та фахівці, відсутні на первинних етапах евакуації. Завдяки якіснішому обстеженню й дослідженню можна уточнити діагноз і саме він повинен бути в усіх документах.

— Бійцю достатньо відправити виписку та медичну документацію, щоб медик чи діловод в підрозділі зробив відповідну довідку. Просто слід вчасно надсилати документи і не боятися подзвонити. Ми часто відправляємо документи поштою, та іншими засобами документообігу додаток 5 — довідку про обставини отримання травм. Він робиться впродовж 10 днів і надається бійцю, — пояснює начальник медпункту.

Підготовка з такмеду: майстерклас від інструкторів «Кабана» та «Пуми»

Зазвичай жодних проблем не виникає — достатньо збирати і зберігати всі документи, а також підтримувати зв’язок з частиною. Тоді все буде гаразд і всі документи обов’язково підготують і нададуть пораненому.

— Якщо постійно боєць буде на контакті зі своїм командиром, буде вчасно надавати медичну документацію, яка у нього з’являється, і доповідатиме про місце свого перебування, то у нього ніколи не буде проблем із виплатами. У нашому батальйоні все саме так, — запевняє Юрій Фостус.