Попри велику війну, місто продовжує жити й розбудовуватися. Нові парки й сквери, нові мости й розвʼязки, нові памʼятники й культурні простори. Але війна нікуди не ділася – і вона також залишає сліди на тілі міста. Редакція Віледжа згадує, як змінився Київ у 2024 році.
Транспорт та інфраструктура
Подільський міст відкрили для авто
Подільсько-Воскресенський міст досі недобудований, але вже відкритий для автомобілів. З 1 грудня приватний транспорт може перетнути міст із боку Троєщини й Воскресенки чи Русанівських Садів і виїхати на Поділ. Поки що працює лише половина моста – по дві смуги в обидва боки. Повноцінної звʼязки з Троєщиною – розвʼязки до проспекту Шухевича, немає.
Подільсько-Воскресенський міст з 1 грудня 2024 року відкрили для приватних автомобілів. Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
На Теремки повернулось метро
Такого пункту могло би й не бути, якби не аварія на синій гілці метро, через яку наприкінці 2023 року Теремки й Голосіїв були відрізані від центру Києва. Щоправда, не на шість місяців, як передбачали, а на девʼять. У вересні завершили відновлення ділянки між «Деміївською» й «Либідською» й рух потягів знову запустили.
Відновлений тунель між станціями «Деміївська» й «Либідська» на синій гілці метро. Фото: Віталій Кличко
На Богатирській зʼявилась нова розвʼязка
На Оболоні відкрили рух новою розвʼязкою на перетині Богатирської й Полярної. Шляхопровід має шість смуг в обидва боки й довжину 125 метрів. Будувати його почали у 2023 році попри протести містян, але досі не завершили. Будівництво обходиться місту в понад 2 мільярди гривень.
Новий шляхопровод на перетині Полярної і Богатирської, що на Оболоні. Фото: Віталій Кличко
На Вокзальній зробили нову розмітку
На Вокзальній площі змінили схему руху, розділивши потоки громадського транспорту й приватних авто. Там розширили простір для пішоходів і зробили велодоріжку на вулиці Петлюри. Метою цих змін було вирішити проблему з хаотичним рухом і паркуванням біля Центрального вокзалу, щоб зменшити затримки руху транспорту. Але водії авто (особливо таксисти) не поспішають дотримуватися нової розмітки, а поліція їх не контролює. Як результат – нова схема не працює так, як мала би.
Нова схема організації руху біля Центрального залізничного вокзалу. Фото: «Пасажири Києва»
Облаштували першу в Києві віденську зупинку трамвая
Першу в Києві віденську трамвайну зупинку облаштували на вулиці Кирилівській. Зупинка такого типу передбачає, що проїзну частину поряд із нею підводять до рівня тротуару. Так пасажири можуть легше пройти до трамвайних колій (не треба спускатися на дорогу, а потім знову підійматися до вагона). Віденські зупинки не є повністю безбарʼєрними, адже між проїзною частиною та підлогою трамвая залишається відстань. Але вони покращують доступність транспорту.
Перша в Києві віденська трамвайна зупинка, вулиця Кирилівська. Фото: КМДА
Понад 500 пішохідних переходів стали доступнішими
З початку року в Києві зробили понижені бордюри на понад 500 пішохідних переходах, також організували кілька наземних переходів, які дублюють підземні чи надземні. Так, зʼявився наземний перехід на перетині проспекту Лобановського й вулиці Брожка, на розі Старобориспільської та Миколи Хвильового на «Червоному хуторі», а також між вулицями Олекси Тихого й Вадима Гетьмана. Іще почали робити перехід між Деміївською й Лобановського. А ось обіцяний перехід між Костянтинівською й Верхнім Валом не зробили. І понад 250 підземних і надземних переходів у Києві ще не продубльовані безбарʼєрними, вказували «Пасажири Києва».
Наземний перехід на перетині Лобановського і Брожка. Фото: КМДА
Будівництво метро на Виноградар відновили
Метро до житлового масиву Виноградар почали прокладати ще у 2019 році. Відкрити дві нові станції мали у 2021 році. Але сталася пандемія коронавірусу, а потім – велика війна. Будівництво поступово сповільнилося, а згодом і зовсім зупинилося. Тоді метрополітен розірвав договір із попереднім підрядником та уклав із новим – «Автострадою», яка вже почала добудову.
У листопаді 2024 року підрядник повідомив про відновлення будівництва метро на Виноградар. Фото: «Автострада»
Під мостом Метро почали встановлювати підпірки
На мосту Метро почали протиаварійні роботи – під опорами мають встановити підпірки, які підтримуватимуть конструкцію. Це має продовжити термін експлуатації обʼєкта. Міст Метро аварійний ще з 90-х років, але досі немає навіть проєкту реставрації. Його планують розробити, поки триватимуть протиаварійні роботи.
Під мостом Метро встановлюють підпірні конструкції. Фото: Віталій Кличко
Парки й громадський простір
На Оболонському острові побудували парк і міст-хвилю
Напередодні Дня Києва відкрили міст-хвилю, який веде на новий парк на Оболонському острові. У парку висадили молоді дерева, встановили спортивні й дитячі майданчики, облаштували пляж із лавочками-шезлонгами й роздягальнями. Міст почали зводити у 2020 році, але з початком великої війни будівництво призупинилося. Роботи завершили вже 2024 року за кошти міста й меценатів, серед яких метрополія Парижу.
Парк на Оболонському острові й новий міст, що веде до нього. Фото: Віталій Кличко
Біля лікарні Павлова відкрили терапевтичний сад
Сад скандинавської терапії відкрили біля психіатричної лікарні імені Павлова. Він має окремі зони для різних потреб відвідувачів: для усамітнення, соціальної взаємодії й реабілітації. Сад створила команда дизайнерів, яку очолив данський архітектор і містобудівник Мікаель Колвілл-Андерсен. Передбачається, що люди, які мають порушення психічного здоровʼя, зможуть полегшити процес відновлення в цьому саду.
Сад скандинавської терапії біля психіатричної лікарні імені Павлова. Фото: КМДА
Встановили памʼятники Довженку, Стусу, Коцюбайлу та інші монументи
За рік у Києві встановили більше памʼятників, ніж демонтували. Так, біля кіностудії Олександра Довженка зʼявився памʼятник режисеру, на Академмістечку – погруддя поета Василя Стуса, на Соломʼянці – монумент на честь митрополита Василя Липківського, на Аскольдовій могилі – пам’ятник загиблому комбату «Вовків Да Вінчі» Дмитрові Коцюбайлу. Крім того, на Либідській площі відкрили меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а біля Золотих воріт – триметровий «Ключ Києва» – артінсталяцію з 12 тисяч старих ключів від киян.
Пам’ятник загиблому комбату «Вовків Да Вінчі» Дмитрові Коцюбайлу на Аскольдовій могилі. Фото: «Чарівний Київ»
Архітектура й культурна спадщина
«Літаючу тарілку» поглинув ТРЦ Ocean Mall
Торгово-розважальний центр Ocean Mall, який будують на Либідській площі, остаточно поглинув «Літаючу тарілку» – частину будівлі Інституту науково-технічної експертизи й інформації, спроєктовану Флоріаном Юрʼєвим. Попри те, що будівлі надали статус памʼятки, це її не врятувало, «Літаюча тарілка» стала частиною нового розважального комплексу. Відкрити Ocean Mall планують узимку 2025 року, якщо дату знову не перенесуть.
ТРЦ Ocean Mall будують упритул до «Літаючої тарілки». Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Будинок Маліна остаточно знесли
Садибу Маліна на вулиці Олександра Кониського (колишній Тургенєвській) остаточно знесли. На її місці планують звести ЖК «Тургеневъ». Розбирати сторічний будинок почали ще у 2021-му. Через протести кияни роботи кілька призупиняли, але потім знову відновлювали. У КМДА заявили, що знесення садиби є незаконним і будівлю треба відновити.
Садибу Маліна зруйнували. Фото: Дмитро Перов
Охматдит, спорткомплекс «Локомотив» та Академія Бойчука зруйновані від російських атак
Росія продовжує обстрілювати Київ. У 2024 році від атак зруйнований один із корпусів дитячої лікарні Охматдит (а постраждали ще чотири), будівля Академії декоративно-прикладного мистецтва й дизайну імені Бойчука, а також спортивний комплекс «Локомотив».
Зруйнована будівля Академії Бойчука. Фото: ДСНС
Лікарня Охматдит постраждала від ракетної атаки. Фото: ДСНС
Церкву-МАФ на Десятинній прибрали
У травні 2024 року знесли незаконну капличку Московського патріархату на території Національного музею історії України. Її встановили у 2007 році, згодом обклали цеглою. Церква-МАФ, як її прозвали кияни, стояла на фундаменті Десятинної церкви 10 століття, у буферній зоні Софії Київської, яка є під захистом ЮНЕСКО. Судова справа щодо знесення каплички тривала кілька років, й у вересні 2023 року суд зобов’язав знести споруду.
Церкву-МАФ на Десятинній демонтували. Фото: Національний музей історії України
Відкрили культурні простори в історичних будинках
Відразу в кількох історичних будівлях Києва відкрили простори, де проводять мистецькі івенти й лекції про місто й архітектуру. У садибі на Татарці однодумці Сергія Миронова заснували простір «Справжній Київ». А у врятованій пам’ятці на Нижньому Валу, де мешкав головний герой роману «Місто» Валер’яна Підмогильного, працює локація із галереєю «Кузня». Ще один простір облаштували активісти «Спадщини» у флігелі садиби Солтанова, що на вулиці Хорива.
Простір у садибі на Татарці. Фото: «Справжній Київ»
Дерусифікація
Перейменували проспект Правди й Повітрофлотський
Більшу частину топонімів Києва, чиї назви так чи інакше були повʼязані із СРСР чи Росією, перейменували ще в попередні роки. Але й у 2024-му процес дерусифікації продовжився – дійшла черга до менших вулиць у спальних районах. Нарешті перейменували й два великі проспекти, стосовно яких точилися політичні суперечки: проспект Правди став проспектом Європейського Союзу, а Повітрофлотський – проспектом Повітряних Сил.
Під аркою не залишилося радянських монументів
Під Аркою свободи українського народу (колишньою дружби народів) демонтували другий монумент – композицію, присвячену Переяславській раді. Інший памʼятник – із двома робітниками, який символізував «возз’єднання України та Росії», – прибрали ще у 2022 році. Саму ж арку вирішили залишити, оскільки «її сенс переосмислили».
Демонтаж монумента, присвяченого Переяславській раді, під Аркою. Фото: КМДА
На «Звіринецькій» і «Площі Українських Героїв» встановили назви з новим шрифтом
На перейменованих станціях метро «Площа Українських Героїв» (колишня «Льва Толстого») та «Звіринецька» («Дружби народів») встановили нові назви з українськими шрифтами. Дизайн літер розробив Богдан Гдаль. Він надихався роботами українських художників Георгія Нарбута й Олександра Комʼяхова.
Нові надписи на «Звіринецькій» і «Площі Українських Героїв». Фото: Богдан Гдаль, КМДА
Довкілля
Зʼявилися перші дощові садки
У Києві почали створювати дощові садки – заглиблені клумби з вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Такі садки потрібні для затримання дощової води, вони зменшують навантаження на зливову каналізацію й слугують інструментом боротьби з локальними підтопленнями. Дощові садки у 2024 році облаштували вже майже в усіх районах міста: у КМДА кажуть, що вибирали локації, які найбільш страждають від підтоплень.
Дощовий садок на Контрактовій площі. Фото: КМДА
Зелені вуличні меблі встановили в різних районах міста
Уже на понад десяти локаціях міста встановили зелені вуличні меблі – лавки з кадками для квітів і дерев. Такі меблі не тільки служать місцем для відпочинку, а й додають простори для озеленення. Спочатку в КМДА називали їх парклетами, однак потім стали віддавати перевагу терміну «вуличні меблі». Річ у тому, що парклети – це такі конструкції, які встановлюють на проїзній частині чи місцях, де незаконно паркують автомобілі. Їхнє завдання – збільшити простір для пішоходів. А більшість лавок, які встановили київські комунальники, займають тротуар – тобто площу, яка й так відведена для пішоходів. Тим не менш ініціативу планують продовжити.
Зелені вуличні меблі. Фото: КМДА
Озеро Синє на Виноградарі знову наповнили водою
Після кількох провалених тендерів КП «Плесо» нарешті знайшло підрядника для відновлення озера Синє на Виноградарі. Площа водойми зменшувалась останні 40 років, і врешті озеро майже повністю пересохло. Роботи з відновлення почали у вересні 2024 року. Уже встигли очистити дно й частково наповнити озеро водою. Але повноцінне відновлення водойми триватиме мінімум два роки, уточнили в Департаменті захисту довкілля.
Озеро Синє на Виноградарі знов наповнили водою. Фото: КП «Плесо»
На ДВРЗ зробили «зелені» трамвайні колії
На вулиці Алматинській зробили нову зупинку й «зелені» трамвайні колії. Бетонні плити, які до цього лежали між рейками, замінили на газон. Таке рішення є більш екологічним: «зелені» колії вбирають воду, знижують температуру повітря та рівень шуму. Трамвайні колії з газоном стали частиною нового скверу, кошти на який дав бізнес.
Зелені трамвайні колії на ДВРЗ. Фото: Олександр Возний
А ще
LennyBus поїхав із Городецького
Двоповерховий автобус-кавʼярню LennyBus назвали на честь київського архітектора Леоніда Жарикова, який привіз списаний автобус Routemaster 1965 року з Лондона. Кавʼярню там відкрили у 2017 році, до цього в автобусі в різні роки працював паб і театральна каса. У березні 2024-го LennyBus переїхав із локації на вулиці Городецького, де стояв 24 роки. За цей час він встиг попрацювати біля Житнього ринку на Подолі, потім постояв біля ТРЦ Retroville на Виноградарі, затим поїхав до ТЦ Dream Yellow на Оболоні й зараз припаркувався біля ТРЦ Smart Plaza так саме на Оболоні.
LennyBus біля Житнього ринку. Фото: LennyBus
Більше будівель стали енергонезалежними
Усе більше житлових і громадських будинків у Києві стають (принаймні частково) енергонезалежними завдяки генераторам і сонячним електростанціям. Місто підтримує такі ініціативи та співфінансує з мешканцями багатоповерхівок купівлю обладнання. За 2024 рік сонячні електростанції встановили на дахах житлових багатоповерхівок, КПІ, ЦУМу, пологового будинку.
Пологовий будинок у Святошинському районі, де встановили сонячну електростанцію. Фото: КМДА
А що не змінилося в Києві
Наземний транспорт у столиці все ще зупиняють під час повітряної тривоги. Попри те, що петиції з проханням цього не робити регулярно збирають підписи. Рішення зупиняти наземний транспорт під час повітряної небезпеки ухвалили ще у 2022 році, але у 2024-му Київ залишився єдиним містом в Україні, яке так робить.
Джерело: Подільський міст відкрили, «Тарілку» остаточно втратили. Як змінився Київ у 2024 році
