Закон про мобілізацію: суперечливий результат після майже півроку роботи
У квітні 2024 року Верховна Рада України ухвалила ключовий закон року — про мобілізацію та порядок військової служби.
Робота депутатів з парламентського оборонного комітету, представників Кабміну, Міноборони та Генштабу над документом тривала понад п’ять місяців. На фінальній стадії нардепи до 1:40 ночі розглянули понад чотири тисячі правок до законопроєкту, переважну більшість з яких подали опозиційні депутати, вимагаючи, зокрема, закріпити норму про демобілізацію після 36 місяців служби.
Однак, цю статтю виключили, прописавши у прикінцевих положеннях зобов’язання для Кабміну впродовж восьми місяців підготувати окремий законопроєкт про демобілізацію. Що той звісно, не зробив.
У самому ж законі ще раз зафіксували:
— скасування строкової служби,
— зменшення призовного віку з 27 до 25 років,
— із травня 2024 року скасували категорію обмежено придатних.
Крім того, у законі про мобілізацію прописали нові обов’язки військовозобовʼязаних громадян: пройти медогляд під час мобілізації, оновити дані в ЦНАП, ТЦК СП або через електронний кабінет. Також під час дії воєнного стану треба мати при собі військово-обліковий документ.
Військово-лікарська комісія у Львові
Також Рада ухвалила рішення про збільшення штрафів за:
— порушення військового обліку — 3400–5100 грн;
— порушення іншого військового законодавства — 5100–8500 грн;
— повторне порушення в особливий період — 17000-25500 грн.
Ще на етапі ухвалення закону депутати попереджали, що такі суми не будуть мотивувати поновлювати військово-облікові дані та не налякають ухилянтів.
Та вже у листопаді цього року платформа Opendatabot повідомила, що з початку 2024 року удвічі зросла кількість боргів за штрафи ТЦК. За даними Міністерства юстиції, понад 21 тисячу проваджень за порушення військового обліку було зафіксовано за 10 місяців 2024 року — це удвічі більше, ніж за весь 2023 рік. Однак цьогоріч сплачують лише кожен третій протермінований штраф.
Рада стала відкритішою?
Ще одна важлива подія 2024 року — дозвіл працювати в парламенті журналістам, які понад два роки великої війни не мали доступу до законодавчого органу країни. Після початку повномасштабного вторгнення представники медіа неодноразово зверталися до керівництва парламенту, аби журналістам дозволили працювати у звичному режимі, адже обмеження, які обґрунтовували міркуваннями безпеки, особливого сенсу не мали. Міжнародні партнери в багатьох звітах теж вказували, що медіа необхідно повернути вільний доступ до Ради.
У кулуарах для преси на третьому поверсі, травень 2024 року.
8 травня парламентським кореспондентам дозволити працювати у будівлі на Грушевського, однак, в обмеженому форматі: без доступу до кулуарів, а значить — депутатів, яким можна було б поставити питання; без права фотографувати та знімати роботу нардепів у сесійній залі з ложі преси. Парламентські кореспонденти знаходяться виключно на третьому поверсі, спостерігаючи за трансляцією засідань на табло. При цьому, самі депутати оперативно повідомляють у своїх соцмережах про ухвалені рішення, а декотрі навіть ведуть онлайн-трансляції засідань, для журналістів діє жорстке ембарго на оприлюднення новин не раніше, ніж через дві години після закриття Ради.
Бронювання: від «плати і не служи» до «працюй або воюй»
Ще одне важливе питання, на якому зосереджувався парламент цьогоріч, — бронювання. Влітку в парламенті зареєстрували три законопроєкти. Перший пропонував щомісяця за кожного заброньованого платити 20 400 грн підвищеного військового збору. Другий — бронювати за рівнем зарплати понад 36 336 грн. Третій передбачав змішану модель: 36 336 грн зарплати для найманого працівника й 20 400 грн військового збору для ФОП.
Однак згодом автор цих трьох проєктів — Дмитро Наталуха, голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку і найактивніший адепт бронювання за гроші визнав, що жоден з цих проєктів не має шансів бути ухваленим. Через непопулярність цієї ідеї серед самих військових.
Пооте у вересні вже уряд знову повернувся до цієї чутливої теми. Тоді прем`єр Денис Шмигаль анонсував запровадження механізму «воюй або працюй». Правда, подробиць не озвучив. А джерела LB.ua у виконавчій владі розповідали, що новий механізм бронювання мав би запрацювати вже у жовтні. Критерієм бронювання хотіли визначити не лише «білу» зарплату розмірі більш як 34 тисячі гривень, а й сплату податків після збільшення військового збору з 1,5% до 5%, та запровадити щомісячну звітність ПДФО.
Врешті лише з 1 грудня запрацювали нові правила бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану. Фактично, вони передбачають також запровадження економічного бронювання, коли обов’язковою умовою відстрочки від призову буде нарахування працівникові зарплати від 20 тисяч на місяць та відсутність боргів зі сплати всіх податків.
Тепер бронь можна отримати виключно через електронний додаток «Дія». Паперова опція через Мінекономіки анульована. Також уряд запровадив щомісячні перевірки підприємств на відповідність новим критеріям бронювання. Усі надані раніше відстрочки без проходження верифікації за новими правилами будуть чинні лише до кінця лютого 2025 року.
Кадри: точкові зміни
9 травня парламент звільнив віцепрем’єра — міністра розвитку громад та інфраструктури Олександра Кубракова. Наразі, як писав LB.ua, Кубраков разом із головою партії «Слуга народу» Оленою Шуляк працює над власним політичним проєктом.
Того ж дня разом з Кубраковим відставку за власною заявою відправили й міністра агрополітики Миколу Сольського, котрому оголосили підозру в незаконному заволодінні землею.
А у липні почали активно обговорювати відставку прем’єра Дениса Шмигаля — через начебто невдоволення президента Володимира Зеленського роботою очільника уряду. За законом, така відставка глави уряду автоматично призвела б до звільнення всього складу виконавчого органу. В парламенті прогнозували, що прем’єром може стати перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко. Однак великого кадрового перезавантаження не відбулося.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради з Першим віце-прем’єр-міністром — Міністром економіки Юлією Свириденко
Парламентарі повернулися до кадрових питань лише восени: 4 вересня Рада звільнила віцепрем’єрку Ірину Верещук, главу МЗС Дмитра Кулебу, віцепрем’єрку Ольгу Стефанішину та міністра юстиції Дениса Малюську. А вже наступного дня парламент перепризначив віцепремʼєрку Стефанішину, надавши їй також повноваження глави Мін’юсту. Ірина Верещук перейшла працювати радницею в Офіс президента, а її повноваження отримав новий віцепрем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, який був заступником керівника Офісу президента. Новим міністром закордонних справ став Андрій Сибіга (до цього — перший заступник Дмитра Кулеби). Олексій Камишін з Мінстратегпрому перейшов в ОП на місце Олексія Кулеби.
Плани від президента. Бюджет-2025 без підвищення зарплат і з рекордними витратами на оборону
16 жовтня у Верховній Раді відбулася ще одна важлива подія — президент України Володимир Зеленський представив депутатам План перемоги. Після чого глава держави та лідери всіх парламентських фракцій домовилися спільно напрацювати покрокові заходи виконання плану.
А вже 19 листопада в Раді були презентовані 10 пунктів Плану стійкості — доктрини країни від війни до миру. Який також став щорічним традиційним Посланням президента про внутрішнє та зовнішнє становище держави.
Президент презентує План стійкості у ВРУ.
Того ж дня Рада ухвалила головний фінансовий документ на наступний рік.
Пріоритетним видатком у 2025 буде національна безпека й оборона — 2,22 трлн грн — майже 26,3% ВВП, або 56,4% всіх видатків. Водночас підвищення мінімальної зарплати на наступний рік уряд не передбачив, залишивши її на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум — на рівні 2920 гривень. Тоді як середня зарплата українців, за прогнозами Кабміну, у 2025 становитиме 24 тис. грн.
Про вибори говорили весь рік. Чи чекати у 2025-му?
Якби не велика війна, то ще 29 жовтня 2023 року в Україні мали б відбутися парламентські вибори. А 31 березня цього року — президентські вибори. Однак Конституція та закон про воєнний стан забороняють проведення виборів під час ВС. Втім, ще з 2023 року у Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створили робочу групу, яка працює над законопроєктом про перші повоєнні вибори.
Її голова, нардепка «Слуги народу» і групи «Розумна політика» колишнього спікера Дмитра Разумкова Аліна Загоруйко ще на початку осені розповідала LB.ua, що підготовка єдиного проєкту для проведення виборів (виключно після того, як скасують воєнний стан, як і передбачає Конституція) дуже квола.
Серед невирішених проблем: як голосуватимуть мільйони переселенців та українці за кордоном, як провести вибори на прифронтових територіях.
2 листопада цього року голова парламентського комітету з держвлади та партії «Слуга народу» Олена Шуляк оприлюднила допис про аналіз можливого запровадження в Україні електронного чи поштового голосування. Ця заява спричинила суперечки в мережі, оскільки дистанційне голосування порушує норми Конституції про його таємницю.
Співрозмовники LB.ua у комітеті наразі ж констатують, що єдиний законопроєкт для проведення повоєнних виборів не готовий. «Але до виборів ми вже готуємося наступної осені. З усіх інших питань про їхній формат дискусія триває», — наголошувало впливове джерело з фракції «Слуга народу».
Фінальний акорд — виключення Юрія Бойка з Комітету з прав людини
В останній пленарний день роботи Ради цього року стало голосування за звільнення проросійського голови групи «Опозиційна платформа за життя та мир» — уламка забороненої ОПЗЖ — Юрія Бойка з парламентського Комітету з прав людини. Щоправда, таке рішення депутати спромоглися ухвалити лише з другої спроби. Не обійшлося без штовханини — публічно з’ясовували стосунки голова фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко та нардеп «Слуги народу» Богдан Яременко. У «Слузі» дорікали Порошенку, що той при першій спробі звільнення Бойка не голосував за це рішення — бо в цей час, словами нардепів зі «Слуги», «піарився» на передачі дронів військовим.
Юрій Бойко іде на допит у СБУ
Врешті, як в опозиції, так у фракції влади «Слуга народу» визнають, що рішення про звільнення Бойка з комітету — «слабеньке, але це перший та важливий крок». Таке рішення матиме лише один наслідок для нього — зменшення депутатської зарплати.
Позбавити Бойка, як і інших проросійських нардепів, депутатського мандату можливо лише за вироком суду. А забрати звання Героя України, яке й досі носить лідер проросійської політичної сили може президент Володимир Зеленський — в останній день роботи, 19 грудня, депутати проголосували за запит до Верховного головнокомандувача з таким проханням.
Наступного разу депутати зберуться для ухвалення рішень вже після новорічних свят.
