Армійська англійська: про мотивовану нову «кров», розмовні клуби з аташе… і не лише

Українська армія та англійська мова — наскільки вони зараз «дружать»? Чи стало широкомасштабне вторгнення рф каталізатором щодо вивчення українськими військовослужбовцями іноземних мов? Яка зараз «середня температура по палаті» щодо рівня володіння іноземною мовою серед військових і хто суттєво вплинув на покращення цієї «температури»?

Про все це і не лише кореспондентка АрміяInform розпитала в інтерв’ю начальника навчально-наукового центру іноземних мов Національного університету оборони України (далі — НУОУ), кандидата філологічних наук полковника Наталію Васюкову.

Національний університет оборони України є лідером за кількістю слухачів

— Скільки військовослужбовців встигли підготувати фахівці вашого вишу з початку широкомасштабного вторгнення? А протягом 2024 року?

— Про статистику говорити не будемо. Проте, широкомасштабне вторгнення стало очевидним викликом, бо нам треба було готувати військових, які б говорили англійською мовою через важливість роботи з партнерами, освоєнням західної техніки тощо.

З початком широкомасштабного вторгнення мовна підготовка була дещо призупинена, оскільки треба було розібратися, як бути з поточною ситуацією, куди йти далі…

Але навчання в НУОУ не було зупинено: продовжувався освітній процес, відбувалися випуски та, безумовно, акцент робився на дисциплінах, які передбачали безпосереднє відбиття агресії. Але того ж року були проведені два курси іноземних мов. Один був завершений на початку лютого 2022 року, другий розпочався у жовтні 2022-го.

Але йдеться не тільки про НУОУ, оскільки курси іноземних мов є у всіх вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. І це свідчить про те, що з початку широкомасштабної агресії ці процеси не просто не призупинилися, навіть ще більше акцентувалися, таким чином підкреслюючи важливість вивчення іноземних мов.

Питання було тільки в тому, який заклад залежно від кількості науково-педагогічних працівників і викладачів міг дозволити собі певну кількість груп. Додамо, що НУОУ є лідером за кількістю слухачів.

Якщо ж порівнювати рік 2024-ий із 2022-им, то варто звернути увагу на не просто зацікавленість слухачів, а вмотивовану зацікавленість, бо люди, відповідно до своїх посад, які передбачають знання мови або ж відповідно до спектра виконуваних задач розуміють цілковиту залежність у певних службових ситуаціях від рівня володіння англійською. А ще з’являється усвідомлення, що наступний крок у своєму професійному розвиткові та кар’єрному зростанні без знання мови зробити буде важко, а іноді — зовсім неможливо.

— Зараз підготовка військових щодо вивчення іноземної — це про кількість чи про якість?

— Це провокаційне питання, тому що процес вивчення, опанування, здобуття нового рівня за певним напрямком, у тому числі іноземної мови — це завжди перехід на якісно новий рівень. Відтак, не можна говорити, що йдеться лише про кількість. Давайте будемо говорити про якісну кількість в цьому контексті (усміхається — ред.).

Про ідею створення системи патронажу

— Як партнери долучаються до цієї підготовки?

— Ми стукаємо до всіх. Я можу коментувати період за два роки свого перебування на посаді. Ініціатива завжди має йти з боку зацікавленої сторони. І в цьому контексті йдеться про створення партнерської мережі, по-перше, всередині Сил оборони. Так, ми намагаємося комунікувати з усіма підрозділами, які займаються навчанням іноземній мові. Ми обмінюємося матеріалами, ділимося досвідом, шукаємо маршрути вдосконалення навчально-методичного забезпечення тощо. Тобто, це — внутрішня партнерська мережа.

Але ми також стукаємося в усі двері до наших партнерів. Зокрема, в рамках стратегії інтернаціоналізації у військових навчальних закладах закладено ідею створення системи патронажу: коли певний навчальний заклад країн-партнерів чи членів НАТО бере такий собі патронаж над певним військовим навчальним закладом.

Втілення цього допомогло б створити партнерську мережу між видовими навчальними закладами, які б працювали не тільки за напрямком вивчення загальної англійської (General English), але й — що надзвичайно важливо сьогодні — спеціалізованої вузькопрофільної термінології (English for Specific Purposes).

Крім того, минулого року ми започаткували практику розмовних клубів для слухачів курсів іноземних мов за участі аташе з питань оборони Київської Асоціації Військових Аташе. Заняття проводилися 2-3 рази на місяць у формі співбесід, дискусій зі слухачами відповідно до їх рівня підготовки.

Метою було закріплення вивченого вокабуляру, граматичних конструкцій у мовленнєвій практиці, а також просто можливість розмовної практики, відпрацювання типових комунікативних ситуацій, максимально наближених до реальних за участі носія мови (навіть, якщо це не його рідна мова). Під час таких занять слухачі вчаться долати психологічний бар’єр, щоб розпочати говорити іноземною мовою, адже як іноді важко наважитися зробити перший крок, так буває важко вимовити перше слово, першу фразу англійською («а чи зрозуміють мене», «чи не зроблю я помилок»).

Цьогоріч ця практика розмовних клубів поширилася і на інші вищі військові навчальні заклади, які проводять курси іноземних мов.

Нова «кров» вказує на певну тенденцію щодо підвищення температури…

— Чи викладаються іноземною мовою деякі дисципліни в НУОУ?

— У центрі іноземних мов безумовно ми викладаємо тільки англійською мовою. Крім того, є ще англійська мова в науковій діяльності для майбутніх докторів філософії. Але і в університеті, і в інших вищих військових навчальних закладах, відповідно до керівних документів та умов сьогодення, встановлено вимогу щодо викладання 20% дисциплін іноземною мовою.

Отже, слід вдосконалювати знання з іноземної мови не тільки слухачів, а й науково-педагогічного складу. Для цього ми співпрацюємо як у рамках внутрішньої мережі, так і з закордонними партнерами для створення курсу за напрямком англійської мови як середовища для викладання інших дисциплін (English-Medium Instruction або English as a Medium for Instruction). Таким чином, ми підтримуємо, набуваємо або розширюємо спроможності щодо вивчення та викладання англійською мовою в межах університету.

— Яка зараз «середня температура по палаті» щодо рівня володіння іноземною мовою серед військовослужбовців ЗСУ, за вашими оцінками?

— Завдяки сесіям з мовного тестування я бачу статистику і можу зробити зріз: насправді, поки що загальна температура — невтішна, як за вікном зараз, прохолодно. Але ота нова «кров», яка з’явилася у війську з початком широкомасштабної агресії рф проти України вказує на певну тенденцію щодо підвищення температури, використаю ту ж метафору — ніби увімкнули опалення і от-от потеплішає.

Ті, хто розумів, що в цивільному житті без іноземної мови дуже важко чогось досягти, важко знайти добре оплачувану роботу, складніше розвиватися професійно — вони зробили свій вибір у тому, цивільному вимірі. А зараз своїм досвідом «надихають» військових побратимів.

Ну і варто наголосити на тому, що багато з’явилося військовослужбовців, які не чекають наказу чи команди вивчати мову, не шукають винних у своєму незнанні, а шукають можливості та час, проявляють ініціативу і починають вивчати самостійно, прагнуть розвиватися, дослухаються до рекомендацій — адже основною рушійною силою та запорукою успіху в опануванні мови є внутрішня мотивація та бажання. З превеликим задоволенням можу сказати, що таких все більше і більше.

Для отримання бажаного результату потрібен час

— Чи достатньо вам часу на вивчення іноземних мов на третьому році широкомасштабної війни?

— Ні! Ми, на жаль, підтверджуємо дієвість прислів’я «поки грім не вдарить..». Так, ми почали «хреститися», але на результат потрібен час. Якщо намагатися задовольнити усі нинішні потреби, я жартома кажу, що і мене, і колег треба клонувати! (сміється — ред.) Мова — це не те, чим можна займатися один-два вечори, отримати якесь розуміння і більш-менш опанувати. Мова — це те, що витреновується з часом: ти тренуєш мізки, ти тренуєш себе і саме через самодисципліну вчишся. Але на це треба час. Згідно з нашими керівними документами, з нульового рівня до першого має пройти 500 годин навчання під керівництвом викладача — це доволі інтенсивно, і це саме той темп, за яким вчаться на чотиримісячних курсах іноземних мов.

А ще не менш важливим у вивченні мови є і те, що після досягнення певного рівня, треба постійно підтримувати його, щоб не втратити, утримати набуте. Адже якщо не робити цього — навички зникатимуть, не відразу і не повністю, але перейдуть в пасив. Наразі є чимало способів для підтримання володіння мовою — додатки для смартфонів, новини адаптовані до рівнів володіння мовою, навіть нетривалі 15-хвилинні уроки — але систематичні — будуть дуже доречними. Наприклад, ми всім радимо проєкт «Армійська Англійська» Олени Чекрижової, а її уроки транслюємо на загал на території свого центру: навіть проходячи повз можна почути щось нове, вивчити новий термін.

Про безкоштовний доступ до навчальних курсів з вивчення англійської

— Чи співпрацюєте із громадськими організаціями, неурядовими інституціями щодо покращення, поглиблення вивчення іноземних мов військовослужбовцями?

— Так, і внесок ГО та волонтерів не варто недооцінювати, тому що цивільний сектор — це ті, хто на добровільних засадах, усвідомлюючи необхідність для військових включаються в ці процеси; надають перекладацьку підтримку там, де це необхідно; продовжують працювати і допомагати нам як за кордоном, так і в Україні.

З листопада 2024 року на основі Меморандуму про співпрацю між Маріупольським державним університетом та Національним університетом оборони України для постійного та змінного складу університету надається безкоштовний доступ до навчальних курсів з вивчення англійської мови на електронній платформі English4Ukraine. Це ще один приклад ефективної цивільно-військової взаємодії.

«Хоча б не гірше»: коротко про плани

— Які плани на вдосконалення курсу/курсів англійської маєте на 2025 рік?

— Коли мене запитують про стан справ, я зазвичай відповідаю «хоч би не гірше» (усміхається — ред.). Щодо планів — ще складніше, але можна використати ту ж фразу: дійсно, у 2025 році хочеться не зменшити наші поточні показники, а збільшувати, звісно, тільки за умов збільшення взаємопов’язаних — людського капіталу (науково-педагогічних працівників, навчальних приміщень), щоби через рік під час інтерв’ю, так само не відводячи очей, говорити про якісну кількість.

Хочеться відкрити більше можливостей для людей, які прагнуть вивчати іноземну мову.

«Іноземець, з яким ви говорите англійською, володіє українською гірше, ніж ви — англійською»

— Який цікавий, кумедний, курйозний випадок можете пригадати, пов’язаний з перебуванням наших військових в англомовному середовищі? Під час навчань закордоном, під час комунікації з партнерами тощо…

— Всі ці курйозні випадки стосуються майже завжди не зовсім досконалого володіння мовою. Не хочу називати ці випадки смішними, бо це демотивує тих, хто навчається, посилює той згаданий мною раніше психологічний бар’єр застосування мови. А я завжди наполягала: говоріть, не соромтеся. Адже іноземець, з яким ви говорите англійською, володіє українською гірше, ніж ви — англійською.

Треба бути вимогливим до себе, але рівень самокритики не повинен перешкоджати практиці. І треба не боятися сміятися, і, можливо, іноді варто сміятися над самим собою.

Інколи нестача словникового запасу компенсується вмінням гарно намалювати, чого не можеш сказати, або ж курйозні випадки виникають не тільки через недосконалість володіння іноземною мовою, а й через незнання культурних особливостей, тому варто завжди проводити невеликі лінгвокультурологічні огляди країн, мову яких вивчають.

З найсвіжішого, що пам’ятаю: мені телефонують хлопці і розповідають: «Я кажу їй: «Give me keys» — англ.). Я мав на увазі «ключі». А співрозмовниця-іноземка почула не «ключі», а «поцілунок» (give me kiss — англ.). Тоді всі поcміялися…