Армія, що читає: про проєкт «Книга на фронт», досвід США та сучасні новації «Культурного десанту»

Ініціатива «Книга на фронт» — одна зі складових діяльності об’єднання «Культурний десант».

Про значення книги на фронті, зв’язок із досвідом Великої Британії та США часів Першої та Другої світових війн й сучасні українські новації АрміяInform розповів керівник проєкту сержант Збройних Сил України Андрій Овчарук.

— Коли стартував проєкт «Книга на фронт» і що спонукало до його появи?

— Проєкт «Книга на фронт» стартував у квітні 2023 року, я ж до нього приєднався від березня 2024 року. Оскільки у цивільному житті я був керівником київського представництва «Видавництва Старого Лева» — відкривав книгарні, був книгарем і сам продавав книжки, то охоче погодився, коли мені запропонували цей проєкт очолити і зайнятися його розвитком.

Думаю, цей задум витав в повітрі, тому що такі речі вже відбувалися раніше. Під час Першої світової війни британці й американці передавали книги своїм військовим. Потім під час Другої світової війни у США було організовано величезну кампанію, в ході якої військовослужбовцям Збройних сил США передали майже 123 млн примірників книжок.

Ці книги їхали просто на всі фронти, кожного місяця відправляли 155 тисяч коробок, в кожній з яких було 40 різних книжок. Загалом у них був дуже великий список — понад 1300 найменувань. Туди входила класика, тогочасна американська література, розважальні книги — вестерни, детективи тощо.

— Тобто тоді на книги був значний попит. Чи є він так само і зараз?

— Коли багато людей вчора ще цивільних, а зараз мобілізованих, потрапляють до війська, вони приносять в армію свої повсякденні звички, свої потреби.

У наших Силах оборони зараз сотні тисяч, понад мільйон людей, значна частина з яких читали у цивільному житті. Потрапляючи в умови війни, в умови військової служби, вони зберігають цю потребу читання. Є також і ті, хто формується як читач вже у війську.

Культурний десант: Миколай Сєрга розповів АрміяInform про творчість, що зцілює поранені душі

Військові або ті, хто спілкувався з військовими, добре знають, що в армії доволі часто трапляються ситуації, коли доводиться довго чекати. Наприклад, сидіти на своїх речах, доки приїде транспорт, або перебувати на охороні якихось об’єктів, очікувати на якесь завдання або відпочивати після його виконання.

Типовими є ситуації, коли значна кількість людей мають певний вільний час, який їм немає чим зайняти. Для багатьох основною розвагою стає телефон, ми ж хочемо запропонувати альтернативу. Телефон — це не завжди безпечно, не завжди розумно, це занадто легкий дофамін. У більшості випадків телефон — це не корисно, люди втрачають концентрацію, а такі речі, як увага, уява і концентрація, на війні дуже важливі.

— Книга допомагає їх зберігати та розвивати?

— Саме так, книга допомагає концентруватися і вдумуватися, особливо в умовах невизначеності. Коли ти не знаєш, що робити, книга може допомогти знайти нестандартне рішення в ситуації. Тому ми хочемо, щоб військові читали книжки і робимо для цього все можливе.

«Культурний десант» — це великий проєкт, в якому беруть участь музиканти, співаки, поети, письменники, лялькарі. Люди багатьох творчих професій, які в цивільному житті працювали у сфері культури. Зараз групи «Культурного десанту» їздять по військових частинах у зоні бойових дій, відвідують шпиталі та реабілітаційні центри, де виступають перед військовими.

Це можуть бути різні заходи — поет Артем Полежака читає вірші, лялькар Валерій Дзех розігрує вистави, Мирослав Джонович Кувалдін з гурту «The ВЙО» грає на гітарі, Віталій Кириченко співає пісні, з яких найвідомішою є «Добрий ранок, Україно».

І коли наші групи «Культурного десанту» приїжджають до військових, вони беруть із собою книжки. Після виступу, після спілкування з бійцями та бійчинями відкривають коробку з книжками і пропонують вибрати собі щось почитати. Відповідно, військові вибирають собі щось до смаку, що їм подобається.

— Звідки проєкт «Книга на фронт» бере книги, які роздає військовим?

— У США від часу Другої світової війни програма постачання книг в армію підтримувалась на державному рівні. Уряд вирішив, що це важливо для військових, які не мали інших розваг, окрім читання — коли до них приїжджали коробки з книжками, вони миттєво їх розбирали, читали, мінялися між собою. Доходило до того, що після частого читання книги просто розвалювалися.

Це, до речі спричинило після закінчення війни справжній книжковий бум, тому що повернувшись у цивільне життя колишні військові продовжили читати. Книговидання, книжкова індустрія пережили розквіт — за перші пів року книжковий ринок зріс удвічі, а потім ще раз подвоївся за наступний рік. У підсумку це справило колосальний вплив на розвиток усієї країни.

Metallica на бандурі: як підтримує воїнів на фронті «Культурний десант»

У нас це зараз відбувається на волонтерських засадах, тому масштаби неспівмірні. Якщо у США часів Другої світової йшлося про десятки мільйонів книг, то ми говоримо про десятки тисяч. Ми пропонуємо звичайним цивільним людям, відвідувачам книгарень, книжкових фестивалів купити книжку і передати її до проєкту «Книга на фронт».

На цій книзі можна написати якесь побажання, залишити якусь записку для військових, які читатимуть книгу. Ми ж, зібравши книги у тилових містах України, передаємо її групам «Культурного десанту», які їдуть на фронт, у навчальні центри, у військові частини, в шпиталі, реабілітаційні центри — всюди, де є військові.

— Паперова книга має певну вагу, займає певний об’єм — військовому не завжди зручно брати її з собою. Натомість практично всі мають у кишені смартфон. Чи практикує проєкт «Книга на фронт» поширення електронних книг?

— Так, є ще кілька ініціатив, у межах яких військові можуть отримати доступ до електронних книжок. Є ініціатива від онлайн-книгарні Yakaboo, яка називається «Бібліотека для героїв». Ми теж займаємося її поширенням цієї ініціативи.

У додатку для читання є окрема бібліотека, яка містить понад 700 електронних книжок, кілька десятків аудіокнижок. По промокоду, який можна отримати у нас на проєкті «Книга на фронт», військовий отримає доступ до цієї бібліотеки і там можна собі вибирати, що завгодно.

З собою справді не будеш носити багато паперових книжок. Наприклад, прочитав одну книжку, яка дісталася під час зустрічі із «Культурним десантом», зрозумів, що хочеш читати ще. То ось тобі промокод, вибирай що завгодно, там дуже багато є, з чого вибрати.

Але і паперові книги важливі, бо не завжди є змога зарядити телефон — потрібна електроенергія. Та і багатьом зручніше читати звичну паперову книгу — до неї звикаєш, приємно гортати сторінки, відчувати їх на дотик.

— Що читають найчастіше, книги яких жанрів найчастіше обирають та замовляють?

— Найчастіше військові читають художні книжки. Вони дають можливість відволіктися від військової рутини, від тривоги, переживання за своє життя. Дозволяють зануритися в інший світ, переживати яскраві емоції.

Як працюють уява та емоції? Вони допомагають розслабитись, відпочити, трохи перемкнутися від складних думок. Книжка дуже в цьому допомагає. Звісно, є також люди, яким подобається читати нон-фікшн — щось серйозне, науково-популярну літературу, книги з саморозвитку.

«Книга на фронт»: що читають захисники на «нулі»

Багато хто цікавиться досвідом попередніх війн — історичні книжки на військову тематику теж доволі затребувані та популярні. Не обов’язково це книги про нашу війну — це можуть бути книги про війну у В’єтнамі, про Другу світову війну.

Буває, що замовляють комікси, особливо у шпиталях і реабілітаційних центрах був запит на комікси. Було навіть прохання від військових з бойової частини передати їм манґу.

— А поезія, збірки віршів — їх замовляють, читають?

— Звичайно, поезія дуже приваблює, бо це короткий емоційний текст, який допомагає дуже швидко дістатися до власних емоцій. Читаючи емоційний вірш, ти сам починаєш глибше все відчувати. Можна заплакати, засміятися, можна пережити багато різних емоцій, коли ти читаєш поезію.

Багато з тих, хто замовляє книги, просять саме поезію. Дехто вдається до віршованого слова у навчальних центрах, під час підготовки бійців читає їм вірші задля мотивації.

Зараз у війську дуже багато яскравих, талановитих поетів. Дуже сильні вірші пише, наприклад, Артур Тронь. На жаль, загинув дуже сильний поет Максим Кривцов, його вірші стали дуже відомими.

Я вже згадував Артема Полежаку — цей перелік можна продовжувати дуже довго. Військова служба, переживання особистого досвіду війни спонукає як писати, так і читати вірші. Тому поетичні збірки обирають для читання досить часто. У мене було замовлення від одного шпиталю саме на поезію, я організував їм збір та передачу понад п’ятдесяти поетичних збірок.

— Куди військовий може подіти книгу після того, як її прочитає?

— Це книги подаровані, їх не потрібно повертати. Якщо це навчальний центр, шпиталь чи реабілітаційний центр, то книга може залишитися у місцевій, часто неформальній бібліотеці, де її матимуть змогу взяти й прочитати інші.

Найчастіше книги передають побратимам, обмінюючись книгами. Можна також відправити комусь поштою — рідним або друзям, щоб вони також прочитали цю книгу. Це дозволяє поділитися з емоціями, знайти спільну тему для розмови.

Книги дають військовим змогу глибше осмислити й пережити власний досвід, стають додатковим засобом для спілкування як між собою, так і з тими, хто залишився в тилу.

Зрештою, книга є продовженням життя. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але життя, попри все, триває. І книги допомагають нам продовжувати жити навіть серед лихоліття нинішньої війни.