Бронювання на паузі. Перевірки та позбавлення підприємств права на бронь
Процес бронювання військовозобов’язаних працівників уряд зупинив у жовтні цього року — через суттєве зростання кількості заброньованих з липня 2024-го, коли запровадили опцію бронювання через «Дію».
Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснювала, що за весь час повномасштабної війни кількість заброньованих не перевищувала 950 тисяч осіб, однак завдяки «Дії» вона подвоїлася. Народні депутати з оборонного парламентського комітету за результатами нарад з представниками Міноборони та Генштабу повідомляли, що на практиці були непоодинокі випадки зловживань, коли власники підприємств банально продавали місця для броні. А працівник вже через 20 хвилин після подачі заявки в «Дії» отримував відстрочку. Ще однією проблемою стало зростання кількості місцевих підприємств та установ, які визнавалися стратегічними в регіонах за рішеннями військових адміністрацій.
Тому до 15 листопада Мінекономіки перевірило всі підприємства, установи та організації, які отримали статус критично важливих з правом бронювання.
За словами Юлії Свириденко, на початок аудиту статус «критичних» мали 12% підприємств, вони генерували 67% доходів до державного бюджету. За результатами перевірок, 5% підприємств втратили цей статус та право на бронювання. Під час аудиту критично важливих підприємств були виявлені “незначні порушення”, сказав заступник міністра економіки Віталій Кіндратів. Водночас, конкретної кількості військовозобов’язаних працівників, яких позбавили броні, на запит LB.ua в Міністерстві економіки не надали.
заступник міністра економіки Віталій Кіндратів
Після аудиту 22 листопада уряд оновив базову постанову про бронювання, яка була ухвалена ще у 2022 році. Нові правила запрацюють з 1 грудня цього року.
Додаткові критерії критичності. Новація — зарплата не менше 20 тисяч грн та відсутність боргів зі сплати податків
В оновленій постанові зберегли чинні вісім критеріїв критичності підприємств для економіки країни:
- загальна сума податків та зборів, сума сплаченого ЄСВ за звітний податковий рік має перевищувати 1,5 млн євро (близько 59,34 млн гривень);
- сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів та позичок) за звітний податковий рік перевищує 32 млн євро;
- стратегічне значення для економіки та безпеки;
- важливе значення для економіки чи територіальних громад (ці додаткові критерії встановлювали галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування, військові адміністрації);
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- розмір середньої зарплати за останній квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;
- підприємство, установа, організація є резидентом «Дія.Сіті»;
- є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного чи фіксованого зв’язку.
Однак, за новими правилами, вводиться новація у бронюванні щодо галузевих та регіональних критеріїв критичності. До цього їх визначали органи місцевого самоврядування, військові адміністрації чи окремі міністерства. Тепер же рішення про надання статусів критичності треба обов’язково погоджувати з Міністерством оборони та Міністерством економіки — через те, що органи місцевого самоврядування та обласні військові адміністрації «плодили» заброньовані підприємства та установи за різними підходами критичності.
Ключова та принципова зміна у бронюванні полягає у визначенні двох додаткових критеріїв:
«Основний новий критерій бронювання — зарплатний. Він є обов’язковим для приватних підприємств, а не державних з часткою 50% чи 100%. Отож, для приватних підприємств та установ середня зарплата усіх працівників за останній квартал має бути не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати, тобто 20 тисяч гривень (на 15 листопада 2024 р.). При цьому зарплата працівника, що бронюється, теж має бути не менше 20 тисяч гривень», — розповів член оборонного комітету Олександр Федієнко («Слуга народу»).
Олександр Федієнко
Фактично, цей механізм має всі ознаки економічного бронювання, визнав нардеп.
І ще один новий та обов’язковий критерій бронювання для підприємств — це відсутність боргів зі сплати всіх податків (а не лише ЄСВ, як було).
Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що два нових критерії є обов’язковими. А третій критерій (із восьми загалом) підприємство може обрати самостійно. Важливо, що до 1 грудня підприємство могло отримати статус критичного, відповідаючи двом і більше з восьми критеріїв.
Тепер же для приватного сектора зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом будуть основними для бронювання працівників.
Утім членкиня економічного комітету Галина Янченко («Слуга народу») прогнозує серйозні проблеми для бізнесу після введення таких зарплатних та податкових критеріїв.
«Замість оновленого та справедливого бронювання маємо закручування гайок для бізнесу. Додавання норм про середню зарплату на підприємстві в 20 тисяч і не менше 20 тисяч для заброньованого працівника призведе лише до того, що підприємства втратять статус критичних. Навіть якщо вони є такими для громад», — вважає Галина Янченко.
Галина Янченко
За її словами, середня зарплата в другому кварталі 2024 року в Україні склала 20 964 гривні. «Але треба врахувати, що це — середній показник, якого загалом досягли Київ, Львів, Одеса, Харків і ці ж області. А що там наш агросектор? Наприклад, у Житомирській чи Сумській областях. Та в цілому по країні більшість вакансій на елеваторах, у тваринництві не дотягують до 20 тисяч зарплати. Ми ж залишаємося аграрною країною. Тому це призведе до одного: на жаль, більшість аграрних підприємств та не тільки вже не зможуть забронювати», — розповіла Янченко LB.ua.
І найбільші проблеми з виконанням цього критерію відчують бізнеси в регіонах, невеликих містах, селах, де рівень зарплат нижчий. «Замість пошуку балансу між мобілізацією та підтримкою економіки просто знову дали в штангу», — констатувала Янченко.
Бронювання виключно через «Дію»
Ще одна новація — списки на бронювання більше не подаватимуть у паперовій формі. З 1 грудня буде працювати лише електронний механізм через портал «Дія».
Водночас, суб’єкт, який бонюватиме своїх співробітників, має бути включений до відповідного Єдиного переліку органів державної влади, інших органів, підприємств, установ та організацій. Раніше до цього реєстру включали після звернення до Міністерства економіки, державного органу управління, місцевої адміністрації тощо із заявою про набуття статусу критично важливого. Тепер же обов’язкове погодження таких подань Міністерствами оборони та економіки.
Після включення підприємства чи установи до реєстру через портал «Дія» можна подавати список працівників для бронювання. Якщо всі вимоги виконані, то бронювання надається впродовж 72 годин. А інформація про відстрочку від призову відображатиметься у військово-обліковому документі в електронній формі у додатку «Резерв+».
Також, згідно з оновленою постановою, обіцяють щомісячний моніторинг підприємств та організацій на відповідність новим критеріям бронювання.
Додаткові вимоги для працівників та квоти бронювання
Нагадаємо, що, за постановою про бронювання ще від 2022 року, 100% відстрочці підлягають військовозобов’язані:
- на посадах категорії «А», керівники обласних та районних адміністрацій (військових адміністрацій); голови обласних, районних, сільських, селищних рад та мери;
- кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств;
- члени наглядових рад стратегічних (вартість активів перевищує 200 млн гривень) і особливо важливих для економіки підприємств (вартість активів перевищує 2 млрд гривень або чистий річний дохід перевищує 1,5 млрд гривень);
- працівники спеціалізованих установ ООН; представництв міжнародних організацій; неурядових установ, членом, учасником чи спостерігачем яких є Україна; штатних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту;
- працівники критично важливих підприємств паливно-енергетичного комплексу (та їхніх підрядників), які задіяні у забезпеченні безперебійної роботи енергосистеми та газотранспортної системи;
- технічні працівники операторів мобільного зв’язку та інтернету.
50%-му бронюванню підлягають військовозобов’язані:
- на посадах категорій «Б» та «В» в інших органах влади, поліції, НАБУ, ДБР, прокуратури, БЕБ, ДСНС; в органах місцевого самоврядування. Однак за поданням міністра внутрішніх справ квота у правоохоронних органах може бути збільшена до 100%;
- працівники критично важливих підприємств;
- виконавці проєктів міжнародної допомоги (тільки ті, хто безпосередньо залучений до виконання проєктів);
- на посадах у постійних представництвах іноземних компаній та організацій (у медіа до 15 осіб — 100% бронювання, понад 15 осіб — 50%);
- у Червоному Хресті та інших українських гуманітарних неурядових організаціях.
В оновлену постанову внесли зміни щодо розрахунку 50% квоти. В неї не будуть зараховувати військовозобов’язаних жінок та кінцевих бенефіціарних власників підприємств. За окремим рішенням міністра оборони цей ліміт може бути збільшений.
І це може створити ризики для зловживань, адже сам механізм ухвалення таких рішень у постанові не прописали, — вважає юрист Сергій Дзіс.
Сергій Дзіс
Також у постанові прописали чіткі три вимоги до працівників, яких можуть забронювати:
- стояти на військовому обліку, уточнити військово-облікові дані (за новим законом про мобілізацію, чоловіки віком від 18 до 60 років мали це зробити до 17 липня 2024 року);
- перебувати у трудових відносинах (з державним органом, критично важливим підприємством чи установою);
- не перебувати у розшуку.
Перехідний період до кінця лютого 2025
Отже, новий порядок отримання відстрочок від мобілізації діятиме з 1 грудня. Однак для тих, хто вже має відстрочки, встановлено перехідний період на нові умови до 28 лютого 2025 року. До цієї дати всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників відповідно до нових умов, незалежно від того, як і коли воно відбувалося.
До подання оновлених списків усі надані бронювання залишаються чинними. Але якщо підприємства до 28 лютого 2025 року не підтвердять відповідність новим критеріям, то усі їхні працівники втратять бронь.
Також в оновленій постанові Кабмін прописав умови анулювання відстрочки: звільнення працівника, завершення критично важливої діяльності підприємства чи закінчення строку призначення.
«Якщо відбувається будь-яка дія з працівником, керівник зобовʼязаний подати до Пенсійного фонду України відповідні відомості через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду в електронній формі з обов’язковим накладанням електронного підпису протягом двох днів», — пояснив Олександр Федієнко.
Також уряд має забезпечити взаємодію між Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у режимі реального часу.
Член комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак («Слуга народу») зробив гучну заяву про те, що для бронювання працівник повинен мати не лише зарплату не менше 20 тисяч, а й бути офіційно працевлаштованим до 18 травня 2024 року. Тобто до набрання чинності закону про мобілізацію у новій редакції.
На запит LB.ua у Мінекономіки цю інформацію спростували, запевнивши, що працевлаштовані після 18 травня 2024 року працівники критично важливих підприємств можуть бути заброньовані, як і інші.
Джерело: Бронювання по-новому. Через «Дію» та із зарплатою не менше 20 тисяч гривень
