«30 років ніби й не минули. І все ж треба було декілька хвилин, щоб усвідомити це», – ностальгує Том Генкс. Уперше з часів «Форреста Ґампа» він воззʼєднався з Робін Райт і Робертом Земекісом, щоби разом зробити нове кіно – «Тут і зараз». Це історія кількох поколінь, які жили в одному будинку. Камера статично, з одного ракурсу, усе це фіксує: спочатку ліс і динозаврів, потім індіанців і сусідів маєтку Бенджаміна Франкліна, і врешті молодих (і не дуже) персонажів Тома Генкса і Робін Райт.
Майже весь фільм глядач бачить одну й ту саму вітальню, у якій із плином часу змінювалися шпалери, телевізор, диван – і мешканці будинку. «Ми поставили «айфон» на місце, де пізніше стала камера…», – згадує Генкс перші етапи підготовки до знімань. Репетицій було більше, ніж зазвичай, додає Земекіс: «Мав зійтися кожен кут між стін і вікон, навіть вид за склом був продуманий наперед».
Історію про сімʼю, молодість і старість втисли у трохи більш як півтори години. «Тут і зараз» виходить у прокат 5 грудня, напередодні різдвяних і новорічних свят. Редактор культури Віледжа Олексій Морозов побував на мініінтервʼю з Генксом, Земекісом і Райт і запитав їх про воззʼєднання, невідворотне старіння та штучний інтелект у найбільш нетиповому фільмі за коміксом у цьому році.
Ракурс камери, з якого показуватимуть (майже) весь фільм. На кадрі з фільму – Мішель Докері («Абатство Даунтон») і Ґвілім Лі
Генкс і Райт зіграли й 19-річних, і вже літніх персонажів – їхні обличчя за потреби омолоджував штучний інтелект під назвою Metaphysic Live. Тобто це робили не на постпродакшені, як зазвичай, а одразу ж на знімальному майданчику. «За одну наносекунду», – жартує Генкс. Він додає, що це шокує – бачити, як із його обличчя й рухів тіла «стирають 50 років життя», крім цього, доводилося тримати кращу поставу, швидше говорити та вставати з дивану.
«Ми ніби завжди на одній хвилі […] Час начебто зовсім не минув, і ми знову зібралися робити кіно разом, хоч я і працювала з Бобом чотири рази після «Форреста Ґампа», а з Томом – пʼять. Ми не втрачали контакт, але й не бачились щотижня», – каже Робін Райт.
Трейлер фільму «Тут і зараз»
І Том Генкс, і Робін Райт говорять про свої «виснажені очі», які «забагато знають». Щоби глядач побачив у них молодість, штучний інтелект «годували» відеоінтервʼю акторів, які ті давали в 1990-х і раніше. Земекіс не хотів шукати акторів на роль молодших версій акторів, бо це зіпсувало би задум: «Боб [Роберт Земекіс – ред.] казав, що найкращий спосіб дослідити цю тему – відстежити, як час рухається на екрані, а от простір – ні. Тоді дія часу на простір – це також маніфестація дії на персонажів […] А для нас акторів було тільки теперішнє», – пояснює Генкс.
«Коли стаєш старшим, то розумієш: час обмежений. Коли ти дитина, то день тягнеться цілу вічність, а літо – ніби три роки. Більше так не здається. Тепер я встаю рано-вранці, десь о 5:30–6:00. Досі, коли йду спати, то не впевнений, що зробив усе, що міг; подумав усі думки, які хотів; сказав усі слова. Мені 68 років. Як-то кажуть, це вже back nine [останні девʼять із 18 лунок у грі в гольф – ред.]. Я не граю в гольф, але ви зрозуміли», – розповідає актор.
Нетиповий фільм за коміксом
На фільм «Тут і зараз» Роберта Земекіса надихнув однойменний комікс (“Here”) американського ілюстратора Річарда Макгвайра. Перша версія всього на шість сторінок вийшла в 1989 році, а у 2014-му – доповнена графічна новела на 304 сторінки. Земекіс та Ерік Рот, співсценарист «Форреста Ґампа» та «Тут і зараз», звідти взяли за основу сцену, де чоловік середніх літ доглядає свого літнього тата, поки той відпочиває на дивані у вітальні.
«Панелі» з коміксу “Here” Річарда Макгвайра, які Роберт Земекіс переніс у кіноформу
З коміксу також узяли візуальне рішення – експериментальні «панелі», які зʼявляються на екрані та зшивають різні історії в одне ціле. «Я подумав, що оскільки це працює на папері, то може стати й кіноформою», – пояснює Земекіс.
Роберт Земекіс часто заграє з темою часу в кіно, а ще поєднує «нові технології та зрозумілі історії», пише Deadline. Так було з «Форрестом Ґампом», «Полярним експресом» і «Назад у майбутнє», – так сталося і з «Тут і зараз». Режисер каже, що не хоче прогнозувати майбутнє, зокрема щодо штучного інтелекту, – досвід того ж «Назад у майбутнє» нібито показав йому, що люди «завжди недооцінюють швидкість прогресу». «Диджитал-мейкап працює, бо під ним справжні актори, які рухають історію», – додає він.
«Коли я пишу кіно, я не думаю про акторів, я пишу «тіні». Іноді можу уявити, як актор промовляє конкретний пасаж, але не більше. Як закінчую сценарій, починаю думати про кастинг. Том Генкс першим спав на думку на цю роль. Я відправив йому сценарій і він одразу ж погодився. Так було і з Робін Райт», – розповідає Земекіс. Том Генкс зіграв у пʼяти його фільмах.
Окей, а за що критикують фільм?
«Тут і зараз» має 35% «свіжості» на Rotten Tomatoes від критиків і 59% – від аудиторії. Деякі журналісти порівнюють кіно з «прісним хлібом» і кажуть, що «технології не можуть урятувати історію, яка рухається в нікуди».
Лео та Стелла Бікмани – подружжя, яке оселилося в будинку одразу після Другої світової війни. Лео – винахідник та інженер відкидного крісла, Стелла – пінап-модель
Утім, найбільші претензії у критиків були до штучного інтелекту, який омолодив лиця акторів: Variety пише, що нова технологія відволікає від найважливішого; The Hollywood Reporter вважає, що кіно «загнало себе в кут банальною історією», і називає стрічку «експериментом зі зафіксованою камерою»; Indiewire ставить доволі високу оцінку “B”, але відзначає, що фільм зрезонує, якщо ви любите задуматись: «А хто жив у цьому будинку до мене?» Якщо ж ні, то там «не буде нічого нового».
Земекіс на цю критику відповідає просто: «Іноді вчишся на критиці, бо розумієш, за що [тебе критикують – ред.] Іноді ж це безпідставно, бо комусь це просто не сподобалося. Саме тоді треба це все відкинути й не переживати».
Обкладинка: кадр із фільму «Тут і зараз»
Джерело: Генкс, Земекіс і Робін Райт разом у кіно вперше після «Форрест Ґамп». Інтервʼю про «Тут і зараз»
