Це 10 мозаїк, які можна було би знайти у вас на районі. Чому наївні мозаїки теж важливі

Мозаїки не завжди монументальні й розташовані на історичних будівлях. Їх багато на зупинках, магазинах, школах чи житлових будинках – звичних місць у будь-якому районі. Саме такі досліджував фотограф Євген Нікіфіров, який протягом десяти років збирав архів наївних мозаїк 1950–1990 років. Спочатку його увагу привертали саме радянські монументальні твори, але в процесі дослідження Нікіфоров вирішив фотографувати й ті мозаїки, які виходять за межі канонів соцреалізму. Такі мозаїки також потребують захисту держави, вважає фотограф.

В архіві фотографа – близько 700 мозаїк. З них трохи більше ввійшли до фотокниги, виданої з ist publishing й історикинею мистецтва та кураторкою Поліною Байцим. Інші мозаїки могли залишитися в архіві, але їх вирішили показати на фотовиставці в the stein studio. Разом із Євгеном Нікіфоровим розповідаємо про десять мозаїк із різних регіонів України, фото яких можна побачити на виставці.

Які мозаїки вважають наївними

Це мозаїки, створені художниками без професійної підготовки й академічної освіти поза межами офіційної системи, їхні імена часто залишаються невідомими. Іноді такі мозаїки протиставляють професійному мистецтву, пояснює Нікіфоров. Наївні мозаїки здебільшого не перебувають у синтезі з архітектурою й не відповідають канонам соцреалізму, додає фотограф:

«Для мене це твори, які залишилися на узбіччі історії монументального мистецтва, але без них історія лишається неповною».

Мозаїки з окупованих областей

Фотограф почав створювати архів у 2013 році. Інформацію про мозаїки він шукав у різних джерелах – від радянських видань, запилених архівів, книг до особистих розмов із монументалістами і їхніми спадкоємцями, а також аналізував зображення у відкритих джерелах.

Євген Нікіфоров планував зібрати архів з усіх регіонів України, зокрема й тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей. Подорож туди була досить ризикованим рішенням, бо фотографа могли затримати й висунути звинувачення у шпигунстві, але з міркувань безпеки він не розповідає деталей.

10 наївних мозаїк, які не ввійшли до книги

Мозаїки, які не ввійшли до книги з ist publishing, часто зображують сцени з життя чи народні мотиви. Вони не виглядають як «офіційне» мистецтво, але це не применшує їхньої художньої цінності, вважає фотограф. Часто ці мозаїки можна описати як щирі, інтуїтивні й зовнішньо прості.

«У Києві таких мозаїк майже немає, бо Київ «офіційний» і тут усе узгоджувалося», – додає Нікіфоров.

Наприклад, однією з таких мозаїк є мозаїка з чайками біля маріупольського кафе «Ілюс» від невідомого автора, зображена на афіші виставки в the stein studio. «Зазвичай з вокзалу Маріуполя я йшов пішки вздовж пляжу саме в «Ілюс» поїсти чир-чири [маленькі чебуреки], далі підіймався на перехід над залізничним полотном і якийсь час дивився на Азовське море», – згадує Євген Нікіфоров.