Південний міст проживе довше, бо закритий для авто. Але дві його естакади вже аварійні

Віледж продовжує серію текстів про київські мости. Цілий тиждень розбираємо автомобільні мости через Дніпро й пояснюємо, що з ними не так. Ми вже розказали про міст Патона, який зʼїдає корозія, й аварійний із 90-х міст Метро (до речі, після цього тексту міський голова Віталій Кличко показав, як під мостом Метро встановлюють підпірки). Потім ми написали про Північний міст і його складник – міст через Десенку, який уже теж перебуває в непрацездатному стані. 

Тепер розповідаємо про Південний міст. За рішенням Ради оборони Києва, він закритий для приватних автомобілів. Це, ймовірно, продовжує мосту життя. Однак коли він знову запрацює повноцінно, проблеми повернуться.   

Південний міст 

Зʼєднує Видубичі з Позняками й Осокорками 

   

Тип: вантовий

   

Довжина: 1256 метрів

   

Відкритий: 1990 

   

Перший вантовий міст із рейковим транспортом у СРСР 

Як будували другий київський метроміст

Проєктувати Південний міст почали незабаром після відкриття Північного. Він мав з’єднати центр Києва з лівобережними районами, які активно розбудовувалися, лінією метро й автомагістраллю. Крім того, міст мав стати більш зручним автошляхом до аеропорту в Борисполі. 

Це третій міст через Дніпро в Києві, участь у проєктуванні якого брав Георгій Фукс. Четвертим був Подільсько-Воскресенський, який мають добудувати «за кілька тижнів». 

Південним мостом проходить зелена гілка київського метро / ЦДКФФА України імені Пшеничного

Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, щоби забезпечити великий проліт для річкового транспорту. Будівництво почали в 1983 році, автомобільний рух відкрили наприкінці 1990 року, рух поїздів метро – уже в незалежній Україні, в 1992-му. 

Вантова частина мосту виконана зі сталі, вона підвішена на вантах за 133-метровий пілон. Довжина судноплавного прольоту складає 271 метр. З правого берега до неї веде балкова естакада зі збірного залізобетону. 

Коли проєкт моста тільки розробляли, у пілоні моста хотіли відкрити ресторан. Але зрештою від ідеї відмовилися. Оскільки пілон стоїть посередині моста, то відвідувачам довелося би йти туди пішки. До того ж були проблеми з підведенням комунікацій.

Що з ним не так (якщо коротко: вібрації від метро й машин його руйнують)

У розпорядженні Віледжа є документ із переліком усіх мостів Києва, які перебувають у частково працездатному (четвертому) та непрацездатному (пʼятому) експлуатаційних станах. Південний мостовий перехід – це комплекс споруд. Окрім власне моста через Дніпро, він включає транспортну розв’язку на Видубичах, естакади на правому березі й підходи на лівому. Так от сам міст через Дніпро в четвертому стані, але обидві правобережні естакади – у пʼятому, тобто непрацездатні. 

Хоч сам міст не вважається аварійним, ще до повномасштабної війни його регулярно перекривали на ремонти. «Причинами постійного ремонту Південного моста є деформаційні шви й мостове полотно, яке руйнується під динамічними навантаженнями [від потягів метро й автомобілів]», – пояснює в коментарі Віледжу інженер-мостовик Андрій Лімонов.

Ремонт плити проїзної частини на Південному мості / «Київшляхміст»

Південному мосту доводиться витримувати більше навантаження, ніж передбачали проєктувальники (як, власне, і всім іншим київським мостам). Він розрахований на 20 тисяч авто на добу, а приймає впʼятеро більше, розповідали в «Київавтодорі» ще напередодні повномасштабної війни. 

Ще одна проблема – вантажівки, які їдуть транзитом через Київ. Вони мають право перетинати Дніпро лише Південним і Північним мостом. А найближчий міст нижче по руслу від Південного – аж у Черкасах. 

Через великі навантаження в моста проблеми з гідроізоляцією. «Колеги, які займалися мостами, розповідали про скандал із Південним мостом після одного з ремонтів. Підрядника навіть хотіли посадити за те, що він нібито не уклав гідроізоляцію між мостовою плитою й асфальтом. А підрядник божився, що він її вкладав. Тоді замовили експертизу, і дійсно знайшли сліди гідроізоляції – у вигляді пилу. Пояснили так, що через вібрації міст перетирає свою гідроізоляцію», – розповідає Віледжу транспортний аналітик, засновник компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов. 

Ремонт деформаційного шва на правобережній естакаді Південного моста / «Київшляхміст»

Що з цим робити (доглядати й не скупитися на матеріали)

Міст потрібно вчасно ремонтувати, використовуючи нові матеріали й технології, вважає інженер Андрій Лімонов, який займався проєктуванням мостів в Україні та за кордоном. 

«Якщо правильно експлуатувати й вчасно міняти [потрібні елементи], то проблем не має бути. Рівень матеріалів і конструктивних рішень постійно змінюється. Ті ж самі деформаційні шви дуже змінилися з 90-х років, уже набагато рідше їх потрібно міняти, ніж це було колись. Це ж стосується й гідроізоляції», – каже він. 

«Так, звичайно, динамічне навантаження дає ускладнення в роботі гідроізоляції, але сучасні матеріали, мені здається, можуть ці проблеми, якщо не вирішити, то суттєво зменшити».

Ванти Південного моста / Олег Тоцкий

Загалом на Південному мості й усіх повʼязаних ним спорудах 46 деформаційних швів. З 2016 року їх почали поступово замінювати, бо вони «вичерпали свій ресурс». У 2024-му «Київавтодор» відзвітував, що замінили всі шви, і це «зменшило динамічні навантаження на нижні несні конструкції».

До речі, на одній із непрацездатних естакад моста планують провести протиаварійні роботи у 2025 році. Комунальне підприємство «Київавтошляхміст», яке займається утриманням мостів у Києві, оголосило тендер на ці роботи.

Що би ще могло допомогти (але ще років 20 це нам не світить) 

Що би могло допомогти мосту довше протриматися без ремонтів – це будівництво Київської обхідної дороги. Цей проєкт передбачав спорудження моста на південь від Києва, поблизу міста Українка. Це зняло би частину навантаження, бо транзитні фури, які зараз їдуть Південним мостом, поїхали би новою обхідною дорогою. «Але перспективи Київської обхідної дороги – більш ніж примарні, тому що це понад 3 мільярди доларів. Я не впевнений, що Україна в перспективі років 20 може собі дозволити подібні витрати», – вважає Дмитро Беспалов.  

Що ще не так із мостом (але це вже виправляти не будуть) 

Південному мостовому переходу не вистачає одного зʼїзду/заїду – які зʼєднували би Столичне шосе з вулицею Бойчука (колишня Кіквідзе). Вони передбачені проєктом, але не були побудовані. «За неофіційними даними, її недобудували у зв’язку з тим, що там були гаражі чиновників Кабінету міністрів. Найімовірніше, зараз їх уже нема, але розв’язка не добудована так, як планувалася», – каже Андрій Лімонов. Через це зʼїзд із моста доволі заплутаний для водіїв.

Південний міст у Києві, вид на правий берег / Artemka

А що зараз продовжує мосту життя

З червня 2022 року Південний міст не використовують повноцінно. Їздити ним можуть лише військові, екстрені й аварійні служби, громадський транспорт і транзитні вантажівки, але не приватні авто. А під час повітряної тривоги проїзд мостом закривають для всіх. Причину такого рішення Ради оборони міста не називали. Лише посилалися на воєнний стан і питання безпеки. Але цей факт допоможе Південному мосту протриматися довше, погоджується Дмитро Беспалов:

«Той факт, що він закритий, продовжує термін його експлуатації. Але однаково, коли він буде відкритий, він перетиратиме свою гідроізоляцію».

У наступному тексті читайте про Дарницький міст. Спойлер: він не аварійний і навіть не має аварійних частин. Але є інший нюанс. 

Обкладинка: Олег Тоцкий


Джерело: Південний міст проживе довше, бо закритий для авто. Але дві його естакади вже аварійні

Схоже