У Києві працюють пʼять автомобільних мостів через Дніпро. Незабаром додасться ще один – Подільсько-Воскресенський. Фактично він уже теж працює, але поки тільки для екстреного транспорту і єдиного автобусного маршруту. Коли добудують зʼїзди на Троєщину, його обіцяють відкрити для приватних автомобілів. Дату відкриття за традицією переносили вже кілька разів. Остання озвучена міським головою Віталієм Кличком – початок листопада. Але на початку листопада Департамент транспорту КМДА у відповідь на запит Віледжа сказав, що «відпрацьовується забезпечення такої можливості за кілька тижнів». А це значить, що в нас є час поговорити про інші мости.
Експлуатаційний стан кожного з мостів оцінюють – є п’ять можливих варіантів оцінки. Перший стан – справний, а пʼятий – непрацездатний. Пʼятий означає, що мостом уже не можна користуватися на повну, тому треба встановити обмеження за вагою чи швидкістю транспорту, регулярно обстежувати його й негайно вирішувати питання щодо його реконструкції чи закриття. З пʼяти автомобільних мостів у Києві лише один не має непрацездатних частин. Вгадаєте, який?
Але давайте все за порядком. Віледж оголошує тиждень мостів. Щодня будемо розбирати один автомобільний міст через Дніпро. Редакція вирішила почати з найстарішого. Бо у Інституті електрозварювання імені Патона попередили, що міст (названий іменем того ж Патона) скоро впаде.
Міст Патона
Зʼєднує Березняки з Печерськом
Тип конструкції: балковий
Довжина: 1543 метри
Відкриття: 1953 рік
Перший у світі суцільнозварний міст
Як будували міст, який мав називатися «Київським»
Будівництво мосту на цьому місці почали ще в 1939 році. Інженер Євген Патон вирішив застосувати новаторську на той час технологію мостобудівництва – електрозварювання. До цього будівельники скріплювали елементи конструкції між собою болтами й заклепками. Спорудження мосту припинили в 1941-му через відступ радянських військ із Києва. Під час німецької окупації Києва на вже побудованих опорах звели тимчасовий міст, який зруйнували вже під час відходу німецьких військ.
Після війни Євген Патон підготував новий проєкт мосту. Будівництво почали в 1950 році й завершили в 1953-му. Однак сам Патон не дожив до відкриття. Міст вирішили назвати на його честь, а не Київський, як планували.
На той час це був найбільший у Європі суцільнозварний міст. Усі його шви виконали за допомогою автоматичного зварювання.
У день офіційного відкриття мосту Патона на правому березі Дніпра влаштувати, 5 листопада 1953 року. Фото: ЦДКФФА України ім. Пшеничного
З 1954 до 2004 року на мосту проходили трамвайні колії, які зʼєднували лівобережну лінію з правобережною. Але за часи каденції міського голови Олександра Омельченка колії демонтували.
Що не так із мостом (якщо коротко: «непрацездатний» із 2018 року)
За понад 70 років існування моста його реконструювали лише один раз – у 2004 році, коли демонтували трамвайні колії. З того часу стан споруди суттєво погіршився, корозія сильно пошкодила несну конструкцію.
«Процеси руйнування почали активно розвиватися після 2013 року. Тоді на мосту Патона змінювали комунікації, які розташовувалися під тротуарами. Відповідно, розбивали асфальт і бетонну плиту, а сміття падало на металеві конструкції», – розповідав Віледжу заступник гендиректора Інституту електрозварювання імені Патона Валерій Позняков. Через сміття металеві конструкції швидше окислювалися й втрачали товщину.
У 2018 році міст Патона офіційно віднесли до пʼятого експлуатаційного стану, тобто він вважається непрацездатним. Востаннє дослідження моста провели у 2020-му році, повідомили нам у КМДА. Воно встановило, що «залишковий ресурс споруди вичерпано». Після цього обстеження на ньому заборонили рух крайніми смугами. Також на мосту заборонений в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 6 тонн. Інших обмежень вводити не планують, кажуть у КМДА.
На мосту Патона в 2020 році обмежили рух крайніми смугами. Фото: Андрій Баштовий для Віледжа
Що з цим робити: той момент, коли побудувати поруч новий міст вигідніше, ніж реставрувати старий
Міст потрібно було би капітально відремонтувати чи реконструювати. Але оскільки він є памʼяткою архітектури, його можна лише реставрувати. І цей факт загальмував початок робіт. «Реставрація – це складніша процедура, ніж реконструкція. Для неї потрібні додаткові погодження від різних комісій, у тому числі в Міністерстві культури», – пояснює в розмові з Віледжем інженер Андрій Лімонов, який займався проєктуванням мостів в Україні, Туркменістані, Грузії, Казахстані.
«Коли на одній нараді розглядали варіант реставрації мосту Патона, вийшло, що побудувати поруч новий міст вигідніше, ніж ремонтувати старий. Це з двох причин. По-перше, нові технології дешевші і якісніші. І по-друге, на відремонтований міст, як правило, дають гарантію 50 років. А на новий – 100 років. Тому якщо порахувати такий параметр, як Total Cost Ownership (TCO), тобто сумарну вартість володіння активом, то в нового моста він кращий через те, що довша гарантія», – додає в коментарі Віледжу транспортний аналітик, засновник компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов.
Більше про обговорення реставрації моста Патона читайте тут.
Міст Патона. Фото: Анна Бобирєва для Віледжа
Чому цього досі не зробили (читайте в довгій відповіді чиновників)
До повномасштабного вторгнення місто готувалося до реставрації моста. Роботи оцінили в 7 мільярдів гривень, їх планували виконати коштом бюджету міста й завершити до 2025 року. «Київавтодор» кілька разів оголошував тендер на розробку проєкту реставрації моста, але потім скасовував.
Урешті КМДА вирішила передати міст для реставрації в межах державної програми «Велике будівництво». Але тоді почалася велика війна, і відновлення київського мосту перестало бути пріоритетом держави. Замовником робіт офіційно залишилася Служба відновлення Київської області, хоча сам міст досі на балансі міста.
«Міст Патона сьогодні перебуває в експлуатації нашого підприємства «Київавтошляхміст», але повноваження щодо його реставрації має держава», – заявив гендиректор «Київавтодору» Олександр Федоренко.
Ми спитали в Служби відновлення Київської області, чи планують реставрацію моста, і отримали завуальовану відповідь. Вона не звучала як ствердна, але й чіткого «ні» не прозвучало. Цитуємо дослівно:
«Для можливості виконання робіт із реставрації вищевказаного об’єкта необхідно розробити в повному обсязі проєктну документацію з урахуванням вимог державних будівельних норм, стандартів і правил, яка має пройти обов’язкову експертизу в акредитованій експертній організації й отримати позитивний експертний звіт. Після отримання експертного висновку та відповідного затвердження розпорядчим документом можливе проведення процедури закупівлі робіт відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» й інших нормативно-правових актів, що регулюють публічні закупівлі у сфері будівництва».
Тепер місто не реставрує міст, бо не має повноважень замовника й розпорядника коштів. А виконавча влада на рівень вище – бо має інші пріоритети.
«Якщо вибирати між тим, щоби, приміром, витрачати мільярди на відновлення водопостачання в Миколаївській області або на міст у Києві, то перше більш пріоритетно з політичного погляду. Тому Києву треба думати самому. Якщо держава тягне з цим, то назад забирати право замовника на реконструкцію й починати проєктувати самим, тим більше, що певні напрацювання за проєктом вже були. Перекидати з одного на іншого можна дуже довго, але нам від цього не легше, і в якийсь момент, можливо, міст Патона взагалі доведеться перекривати повністю, навіть для легкового транспорту», – каже Віледжу транспортний аналітик Олександр Рак.
Діяти треба негайно, вважають фахівці. В Інституті електрозварювання імені Патона попередили, що міст скоро впаде. Директор інституту Ігор Крівцун формулює однозначно:
«За останні два роки я підписав, мабуть, три або чотири звернення до [Віталія] Кличка, до [Дениса] Шмигаля. Ми пояснюємо, шановні, міст скоро впаде. Він не обслуговувався фактично з 1953 року. Там страшна корозія, потрібно прибрати багато сміття, бо воно стає вологим і пришвидшує корозію».
Комісія Мінвідновлення зафіксувала пошкодження мостів Патона й Метро. Фото: Мінвідновлення
Які ще проблеми з мостом (якщо вказаних вище вам замало)
Ще одна проблема мосту Патона – це декоративна огорожа. На її секціях зображені радянські символи – пʼятикутні зірки. Відповідно до закону про декомунізацію, їх потрібно прибрати. Але оскільки міст є памʼяткою архітектури, то, за законом про культурну спадщину, цю огорожу потрібно відновити в оригінальному вигляді.
Зірку на одній із секцій мосту Патона закрили зображенням герба Києва у 2016 році. Фото: «Українські новини»
Радянський символ на огорожі замінили на барельєф з обличчям архангела Михаїла у 2021 році. Фото: Семен Широчин
Ще до початку великої війни на мосту встановлювали експериментальні секції огорожі із символом Києва – архангелом Михаїлом. Але в КП «Київавтошляхміст», яке займається ремонтом та утриманням мостів, казали, що це робили як експеримент. Комплексного рішення дилеми так і не знайшли. Якщо відновлювати міст в оригінальному вигляді, то ці елементи треба зробити з чавуна.
«Тут є дві проблеми. По-перше, вони дуже важкі, що створює зайве навантаження на міст. Друга проблема – невідомо, де можна замовити таку огорожу, бо в нас зараз не відливають огородження з чавуну. І це дилема. Начебто треба відтворити, бо пам’ятка архітектури, але немає технологій і сенсу цього робити», – каже Дмитро Беспалов, який був присутній на одній із нарад щодо відновлення моста Патона.
У наступному тексті розберемо міст Метро. Він уже теж у непрацездатному стані, але має кращі перспективи.
Джерело: Міст Патона зʼїдає корозія, але ніхто не планує його реставрувати
