Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький
«Путін у своїх мареннях і перекручених історичних конструкціях стверджував, що Україну та її ідентичність хтось створив. Насправді російська армія переконалась, що Україна — це дійсно феномен, частина європейської культури», — відзначив міністр. І одне із завдань його відомства: «чітко комунікувати, що ми не десь там між Заходом і Росією, ми одні з тих, хто створював велику демократичну Європу».
Друге завдання — формувати передумови й переконувати партнерів і союзників максимально допомагати нам виграти війну.
«Не зупинивши Путіна, Європа також програє. Програє весь демократичний світ. От і є головні дві задачі, які покладені в основу діяльності цього міністерства: утверджувати українську ідентичність і переконувати цільові аудиторії в необхідності підтримки України. Сподіваюсь, що з остаточним формуванням команди спільно з мужнім українським суспільством ми цього досягнемо. Йдеться не про протидію дезінформації, а про стратегічну комунікацію. Це набагато ширше і представляє проактивний, а не реактивний підхід. Для лідерства в інформаційному просторі потрібно формувати меседжі, а не доганяти те, що каже Путін, розбиваючи нашу ідентичність», — зауважив міністр.
Цьому, вважає Микола Точицький, мають сприяти три фактори: збереження культурної спадщини, створення нових якісних культурних продуктів і їхнє поширення у світі.
Збереження культурної спадщини
На думку міністра, Україна має максимально зібрати все, що ще не знищене росіянами, і охороняти для майбутніх поколінь.
«Без збереження не буде того, що ми маємо. Це не про гроші, це про вічне, тому що це належить Україні й українцям. Ми з вами не вічні, але спадщина може бути вічною, якщо ми правильно підійдемо до її збереження», — сказав міністр.
Зокрема, йдеться й про збереження історичних будівель, які сьогодні активно знищують забудовники.
«Спадщина — це те, що належить державі. Саме тому я проти децентралізації та передачі на місця питань, де мають бути відповідні ареали, буферні зони абощо. Адже є чітко описані нормативи… На жаль, це складне питання, бо вже і ЮНЕСКО, і Європейський Союз мають претензії в частині збереження нашої спадщини», — відзначив Точицький. Він нагадав: якщо не виконати низки директив Європейської Ради, Європейського Союзу, рішень Європейського парламенту й не дотриматися конвенцій ЮНЕСКО щодо захисту культурної спадщини, про членство в Євросоюзі можна забути.
Загалом, розповів міністр, відомство працює з європейськими колегами над декількома стратегіями, аби подбати про культурну спадщину.
«Одна з них — це подолання ризиків для збереження культурної та історичної спадщини.
…Другий елемент — щоб реалізувати завдання, які стоять у цій царині, ми маємо дослідити, що саме, як і чому не так. Які існують прогалини в наших знаннях і спроможностях і яких технологій не вистачає, щоб досягти цілей. Якими мають бути студії та навчальні процеси, як вони мають називатися, якими навичками й компетенціями повинні володіти експерти цієї сфери».
Третій елемент полягає в тому, що кожен наш партнер готовий і здатен зробити не лише в частині навчання й передачі нам необхідних навичок і компетенцій, а й у частині елементарного оцифрування, збереження, транспортування, перевезення: того, що створює умови для збереження артефактів і цінностей тут і зараз.
«І останній елемент — партнерство держави і приватного бізнесу має бути чітко визначеним. Встановлені межі й рамки цього співробітництва. Межа — скільки, кому і для чого. Як заохотити комерціалізацію об’єктів і процесів культури й водночас дотримуватися вимог держави. Але для цього слід ухвалити відповідне законодавство, спрямоване на доналаштування державно-приватного партнерства», — розповів очільник МКСК.
Учасники дискусії: Ігор Ліскі, Максим Голенко, Микола Точицький, Олена Ковальська, Наталія Кривда
У підготовці необхідних законопроєктів послуговуватимуться досвідом канадійців, французів і британців, зазначив Точицький. Згадані стратегії планують презентувати навесні.
Створення нових продуктів
МКСК готове створювати умови для «хороших, правильних смислів у культурному середовищі» і доносити їх.
«Не міністерство створює культурні продукти і смисли, а українське суспільство, українські митці та мистецтво. Ми маємо бути впевнені, що саме якісний культурний продукт зробить усе, щоб і українці, і італійці, німці та французи хотіли читати, знати й відкривати для себе Україну, і більше саме українською мовою», — зазначив міністр.
Він додав, що сьогодні МКСК має стратегії розвитку для різних сфер культурної галузі — від бібліотек до театру. А діячі культури повинні робити все, щоб мистецтво розвивалося, бо цього потребують і нація, і Збройні сили.
Дуже важливо, на думку Точицького, щоб культурна сфера швидко реагувала на сьогодення й відображала у своїх продуктах нових героїв для різних вікових груп.
Зі свого боку міністр пообіцяв повну відкритість і постійну комунікацію.
Промоція України
Серед завдань МКСК — створити умови, щоб поширювати українську культуру за кордоном, як це свого часу робив хор Кошиця за завданням тодішнього керівника Української держави Симона Петлюри, сказав міністр.
«Це був свого роду геніальний продукт, який придумали Петлюра і його уряд. Уже перебуваючи, до речі, практично в іншій столиці. Серйозне рішення… Хор мав допомогти українській дипломатії отримати визнання й необхідні політичні рішення іноземних урядів. І почалося це з європейських країн, а завершилося на теренах Америки, і лише тому, що Україна на той момент уже втратила свою державність, нам складно оцінити, яку непересічну роль відігравало просування українського культурного продукту у становленні української державності вже сто років тому», — відзначив Микола Точицький.
Микола Точицький, міністр культури і стратегічних комунікацій
Він додав, що українські книжки й інші культурні продукти мають бути в кожній оселі за кордоном, де є українці. І така робота триває і вже має результати.
«У Великій Британії, наприклад, до початку повномасштабної війни в Міністерстві закордонних справ було 15 людей, які вивчали російську мову. Зараз у них одна людина вивчає російську мову, а 15 — українську. Тобто запит є, потреба є. У Брюсселі відкрито декілька українських бібліотек», — заявив глава міністерства. При цьому Точицький відзначив важливу роль у цьому місцевих громад — коли є запит, реалізація відбувається простіше.
Окрім того, міністр докладно розповів про Неаполітанську ініціативу — такий собі культурний аналог Рамштайну.
«Це і про культуру, і про стратегічні комунікації. У Неаполі нещодавно відбулося засідання міністрів культури Великої сімки, ні для кого не секрет, що ці країни є основними інвесторами в нашу з вами перемогу. Поява міністра культури України була важлива не лише з погляду формулювання наративів, як розшити на конкретні заходи «Вільнюський заклик до дії» (план відновлення культурного сектору України. — Ред.), до якого вже приєдналися понад 40 країн, а й з погляду комунікації, адже культура є важливим складником, щоб ці суспільства не припиняли вірити в нас і допомагали своїм урядам інвестувати в українську перемогу», — пояснив Точицький.
За його словами, важливо «формувати єдність у культурних середовищах держав, зміцнювати через культуру їхні суспільства в підтримці української нації, українських Збройних сил». Представлена в Неаполі ініціатива має посилити координацію міжнародних зусиль для підтримки українського культурного сектору — його збереження, захисту і відновлення від наслідків війни.
Учасники дискусії: Ігор Ліскі, Максим Голенко, Микола Точицький, Олена Ковальська, Наталія Кривда
«Є рішення Парламентської асамблеї Ради Європи, прийняте у червні, перед цим, у лютому 2024 року, було рішення Європарламенту щодо тих задач, які ставить перед собою агресор — це знищення української ідентичності. Ми з вами (дієвцями культури. — Ред.) маємо спрямовувати всі наші зусилля на те, щоб партнери не стомлювалися допомагати Україні. Бо якщо стомляться українці — війна прийде до них. І вона вже є, невидима, через різного роду дезінформаційні та гібридні операції», — додав Точицький.
Також міністр прокоментував виїзд дієвців культури за кордон, зазначивши, що розглядає по 100 запитів на день. Оскільки бази, яка визначає, хто з митців може виїжджати, немає, доводиться самостійно шукати інформацію про людей, котрі подають запити, і це займає багато часу. Наразі до Кабміну внесли пропозицію затвердити перелік необхідних документів, термінів подання тощо.
«Є й інша статистика: з кожних п’яти (митців, які виїхали за кордон. — Ред.) один не повертається вчасно й іноді залишається там. Буває, навіть не доїхавши до концерту чи вистави, куди прямував. І це так само дуже важливі речі», — підкреслив очільник МКСК і додав, що кожен має особисту відповідальність за свої вчинки, особливо під час війни.
Загалом міністерство займає відкриту позицію та націлене «допомагати створювати нові сенси, доносити їх до головного глядача і зберегти те, що не відібрав агресор», резюмував міністр.
Микола Точицький, міністр культури і стратегічних комунікацій
Джерело: Микола Точицький: «Росія не просто бомбить наші міста — вона знищує нашу ідентичність»
