Тисячі штрафів за помилку — це дуже багато. Адже за кожним таким штрафом – “білий“ підприємець. І всі ці підприємці вважають себе несправедливо покараними, адже вони виконали вимоги з фіскалізації, сплатили всі податки, і вся їхня вина в одруківці..
Водночас тисячі штрафів за не фіскалізацію — це навпаки, дуже мало. Адже на жаль реальність демонструє що штрафи не лякають власників підпільних цигаркових фабрик та несертифікованих автозаправних комплексів. Вони як раніше привласнювали акциз та шкодили чесним бізнесам, так і роблять це зараз.
Чому взагалі штрафують за помилки в чеках
За самою логікою податкового контролю помилка в чеку не має розглядатись як підстава не вважати документ розрахунковим. Адже навіть якщо підприємець помилився при заповненні фіскального документа, він все одно сплатив податки і чесно виконав вимоги з фіскалізації. Виключення, лише якщо інформацію в чеку було спотворено.
Втім наразі помилка в чеку (до прикладу, переплутані поля даних) за штрафними наслідками прирівнюється до невидачі чеку взагалі. Що, звичайно, виглядає досить кричуще.
Зазначу, як Асоціація провайдерів програмних РРО України ми звертались до Міністерства фінансів з пропозицією внести відповідні зміни до Наказу 13. Ми очікували пом’якшення політики штрафів в цьому напрямку, втім досі наші пропозиції не були враховані в проекті. Їх врахування — значний фактор довіри, яка вкрай зараз важлива державі, про що я розповім далі.
Чому бізнес має довіряти державі, а держава бізнесу
Темою останніх двох місяців став податковий законопроєкт. Зміни в ньому, публічні і непублічні, наче лакмусовий папірець проявили процеси, які турбують бізнеси.
Законопроєкт № 11416-д з самого початку розглядався як один з засобів пошуку джерел додаткового фінансування для бюджету. Податкові ініціативи мали на меті “закрити” близько 125 млрд гривень з загального об’єму дефіциту в 500,31 млрд.
Врешті ініціатива зіштовхнулась з критикою на багатьох рівнях і очікування скоротились до 30,1 млрд. Втім попри вилучення з його тексту ряду норм (зокрема — збільшення ПДВ), голосування за законопроєкт 3 вересня провалилося. Втім робити прогноз щодо другого читання складно, адже текст документу ще зазнає змін (до прикладу, голова податкового комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК допускав вірогідність, що в текст може повернутись збільшення ставки ПДВ).
Особлива складність нині обговорюваного питання податків зумовлена доволі непростим економічним контекстом. Через особливо інтенсивні блекаути бізнеси, особливо малі та середні, відчувають значне знекровлення, і додаткове податкове навантаження для багатьох є непростим випробовуванням.
В той самий час податкові надходження від бізнесів демонструють сталу позитивну динаміку. Так за сім місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом довоєнного 2021 року податкові надходження до загального фонду бюджету збільшились на 79,6%, або на 262,9 млрд грн. Тобто тенденції вказують на те, що бізнес довіряє державі. І важливо цю довіру не втратити.
Що може якісно вплинути на процес детінізації
Судячи з новин, в економічному блоці сьогодні існує чітке розуміння, що невиважені рішення — це ризик підштовхнути бізнеси в тінь. На цю тему днями цікаво висловився голова податкового комітету в інтерв’ю, коментуючи відмову від норми у вигляді 1% податку на обіг: “ми не повинні впливати на економіку деструктивно через податки. Навпаки, податки мають бути непомітними для економіки, забезпечувати для неї сприятливе середовище, не провокувати вихід у “тінь”.
Тінь для економіки це наче пліснява. З нею складно боротись, вона погіршує загальний мікроклімат і загрожує здоров’ю. Як і пліснява, тінь з’являється на поживному середовищі і подібно плісняві — швидко з’їдає його. Відповідно і боротьба з тінню має бути комплексною, якісною та з профілактичними заходами. Зокрема це три паралельні треки:
- Оптимізація роботи ДПС. Дефіцитні людські ресурси мають бути зосереджені на перевірках реалізації підакцизних товарів (для мінімізації бюджетних втрат) та на протистоянні свідомому ухилянню від податків;
- Залучення клієнтів та громадськості до податкового контролю. Клієнт має отримати інструментарій для швидкої перевірки чеку та заохочення до цих дій;
- Аналіз даних в територіальних та галузевих вимірах, якісна обробка цих даних.
Всі три напрямки тісно переплетені між собою і ними треба займатись комплексно. Так, переформатування роботи ДПС має перетворити інспекторів з “випадкових гостей” на яструбів, які йдуть лише до тих, хто свідомо порушує, і не витрачають час на неефективні точкові перевірки.
Своєю чергою допомагати інспекторам виявляти підозрілі бізнеси мають клієнти та потужна аналітика. В рамках Асоціації ми розробили готовий алгоритм участі клієнта в перевірці чеку, для впровадження якого не потрібно додаткових ресурсів.
Ми пам’ятаємо скільки дискусій викликала нещодавно ідея надавати кешбек за купівлю українських товарів. Втім якщо існують ідеї надавати винагороду за купівлю вітчизняного, то чому б не надавати покупцям можливість взяти участь у лотереї чеків з можливістю збільшити шанси на виграш, якщо він виявіть більше за інших підробних чеків?
Інформація щодо підроблених чеків від клієнтів має аналізуватись та порівнюватись на потужностях ДПС з аналітикою чеків. Чеки мають аналізуватись у галузевому та територіальному вимірі, сортуватись за системами оподаткування.
Водночас частина аналітичних даних (адже ми розуміємо, що деяка інформація може мати чутливий характер) має публікуватись і бути доступною для місцевих громад та органів самоурядування. Громади мають знати, чи сплачує податки автозаправний комплекс біля їх села, та у випадку неспівпадіння реальної завантаженості бізнесу та звітності — скаржитись до ДПС.
Яку роль грають сучасні ПРРО в детінізації
Наведені вище пропозиції можливо реалізувати в наявних умовах. Втім дійсно всеохоплюючу статистику можна побудувати лише за умови збереження сталої тенденції до популяризації ПРРО. На жаль сьогодні найбільш “тіньова” галузь — підакцизні товари, досі продаються лише через класичні, “залізні” РРО.
Перехід підакцизної продукції на ПРРО це потенційно потужний удар по тіньовому ринку. Адже в наш час технічно навіть можна створити мобільний додаток, який при отриманні електронного чеку буде перевіряти його на серверах ДПС та видавати сповіщення про результат.
Детінізація — це надважливий процес в умовах дефіциту економіки. Втім водночас цей процес важливий і для довіри. Бізнеси мають бачити, що держава лояльно ставиться до тих, хто працює чесно, і фокусує увагу на тих, хто маніпулює з обліком. Якщо цього не станеться, ми ризикуємо втратити надбання у вигляді реформ з фіскалізації та цифровізації РРО.
Джерело: Битва за довіру: як економічному блоку встояти перед податковими викликами в часи випробовувань
