Кавалькада дипломатів до Китаю, Талібан та до чого тут розпад рф: експерт про ризики мирних переговорів

Чи відбудуться переговори щодо закінчення російсько-української війни? Чи були прецеденти, подібні до того, який нині має наша країна? Та за яких умов Україна може бути впевненою, що рф знову не нападе?

На ці запитання відповіді надав військовий експерт Петро Черник.

Американці з Талібаном вели переговори понад рік

— Процес пошуку формули виходу із цієї фази почався. Найяскравішою ознакою й аргументом цього є так званий саміт у Швейцарії. Там зібралося дуже багато країн, вони б просто так не збиралися, якби не розуміли якусь логіку розвитку подій, — каже експерт.

І зазначає, що цей процес не може бути швидким:

— Я дуже люблю історичні паралелі. Скажімо, американці з Талібаном вели переговори більше ніж рік. Домовились, але це тривало понад рік! Це при тому, що ставки в Україні й ставки США з Талібаном абсолютно між собою не співмірні.

Другою серйозною ознакою того, що процес пошуку виходу з цієї війни почався, Черник називає величезну кавалькаду дипломатів з Європи до Китаю.

— І найголовніше — нещодавно лавров зробив цілу низку заяв, що їм чужі території не потрібні, що вони б’ються за якихось російських людей, які розмовляють російською мовою, за так званий русскій мір… Але чи може бути (у можливих переговорах. — Ред.) пастка? Може, — стверджує військовий експерт.

І зауважує, що історія знає багато подібних випадків:

— Найяскравіший, найближчий до нас — це Кіпрська проблема 1974 року. Тоді турки вторглися на Кіпр, утворили свою республіку, яку ніхто не визнає. І дві великі країни, в першу чергу США і Великобританія, вирішили це питання. Але сам по собі конфлікт не розв’язався, немає вирішення його і дотепер… Чи може щось подібне бути з українським питанням?

На думку Петра Черника, може бути.

Як казав більшовик ленін: «втратити Україну — це все одно, що втратити голову»

— Я страшенно не люблю слово «заморозка», тому що в нас конфлікт не може бути заморожений на настільки довгий час. Височенна ймовірність, що знайдуть якусь нову формулу розмежування. Ніхто, звичайно, ті території не визнає в цивілізованому світі. Також можливий великий міжнародний контингент. Чому б ні? Важливо тільки, щоб там не було багато російських проксі, тому що вони є, скажімо, на африканському чи на латино-американському континентах, — наголошує військовий експерт.

За його словами, далі, як тільки росія перейде в режим передиху, з неї можуть зняти частково санкції, і можливість наступної російсько-української війни — лише питання часу:

— Але знову ж, є ще один дуже важливий нюанс. Це небезпечний і не найкращий сценарій для нас, але найголовнішу мету росіяни не досягнули. Вони не ліквідували українську державність. Українській державі бути… І по-справжньому ми заспокоїмось тільки тоді, коли російська федерація розпадеться на 25–30 держав, у них заберуть ядерну зброю, відсічуть від дармових ресурсів у Сибіру, і те населення, яке залишиться навколо Москви, пройде так звану санацію — ідеологічне очищення. Таке ж, яке нацисти проходили після Другої світової війни.

Черник як варіант називає наш подальший вступ до НАТО або утворення прямого воєнного союзу із США.

— Якщо ж цього не буде, навіть якщо ми знайдемо дуже прийнятну для себе формулу, то питання російсько-української війни буде лише питанням часу. Як казав більшовик ленін: «втратити Україну — це все одно, що втратити голову».