7 грудня 2020-го мій перший робочий день на посаді генерального директора ДК «Укроборонпром». Президент України Володимир Зеленський призначив мене з чіткою метою забезпечити реалізацію історичної комплексної реформи, яка змінить державний оборонно-промисловий комплекс нашої країни назавжди. Я прийшов працювати так, аби більше ніхто не звинуватив Концерн у корупційних зрадах і неефективності. Так, аби відкрито дивитися в очі своїй команді та нашим військовим. Так, аби без вагань відповідати на запитання ЗМІ.
Минув рік. Багато змінилося, та не змінилися цінності, з якими я прийшов сюди. А ще – моя давня звичка працювати за графіком, спланованим до хвилини.
Учора наша держава відзначила 30 років Збройних сил України, а сьогодні у верхньому рядочку робочого розкладу позначка: Міжнародний день цивільної авіації. Відразу згадую про наш «Антонов» – треба обов’язково цього тижня знайти час і відвідати цехи, в яких будуються літаки Ан-178 для ЗСУ на замовлення Міністерства оборони України. Це був перший контракт, укладений після мого призначення на посаду, як зараз пам’ятаю – 29 грудня. А ще це перше за часів незалежності України держзамовлення на будівництво вітчизняних повітряних транспортників для ЗСУ. Роботи тривають за графіком. У травні завершено складання фюзеляжу першого літака, а до кінця 2021 року ми маємо добудувати його планер і фюзеляж для другої машини. Уже сьогодні можна сказати, що ці Ан стануть вдалим прикладом імпортозаміщення: випробувальний літак перепроєктовано без ЖОДНИХ російських вузлів чи агрегатів.
Перша робоча нарада сьогодні рівно о дев’ятій – з питань трансформації Укроборонпрому. І знову згадую події майже річної давності. 21 грудня, підписання наказу про старт корпоратизації підприємств, яких на той момент налічувалось 137, а вже за кілька тижнів лишилось 118: ті, що втратили своє значення для обороноздатності країни, було виведено зі складу Концерну згідно з постановою Уряду. Наказом про початок корпоратизації ми фактично розпочали перший етап, протягом якого зробили ВСЕ для підготовки ухвалення парламентом законопроєкту №3822. І 6 жовтня набув чинності Закон України №1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Це остаточно знищило всі перепони до здійснення реформи.
Не може бути вже жодних сумнівів, що невдовзі ця неефективна модель управління державним ОПК відійде в минуле, а натомість з’явиться нове акціонерне товариство холдингового типу з корпоративною системою управління, можливістю створювати спільні підприємства з вітчизняними та іноземними партнерами, залучати прямі іноземні інвестиції та забезпечувати трансфер технологій.
Далі за графіком – традиційна виробнича нарада із заступниками щодо звіту «п’ятого дня», яка відбувається щомісяця. Чув, поза очі колеги називають її нарадою «судного дня». Так, вона не завжди для всіх приємна. Але необхідна – для контролю та аналізу виробничих і фінансових показників діяльності наших підприємств, у тому числі спецекспортерів. Кілька місяців тому одне видання дорікнуло мені, що я проводжу забагато нарад. А знаєте, у чому різниця? У показниках ефективності роботи нашої команди. За результатами 2020 року обсяги виробництва підприємствами Концерну зросли на 2% порівняно з 2019-м, а за результатами трьох кварталів цього року ми фіксуємо зростання у 27,4% до аналогічного періоду минулого року. Загальний обсяг виробництва торік склав 30,2 млрд грн, а цього року лише за 9 місяців він становить уже 26,8 млрд грн. За останніми даними – просто на зараз – підприємства Концерну від початку року виготовили, модернізували та відремонтували 3 151 одиницю озброєння та військової техніки: це нові та модернізовані бронетранспортери БТР-4Е, БРЕМ-4РМ, БММ-4С, БТР-70Ді, відремонтовані танки Т-72, Т-64, модернізовані літаки Су-25М1К, Су-27, МіГ-29МУ1 та вертольоти Мі-24ПУ1, ракетно-артилерійське озброєння, новітні РЛС, військово-морська техніка.
Я можу уявити чиюсь іронічну посмішку: і що, все це завдяки нарадам? Авжеж, у кабінетах техніку не виробляють. Але як свідчить мій досвід, нарада може і має бути ефективним інструментом управління для покращення показників і досягнення конкретних результатів роботи, у першу чергу для потреб Збройних сил України.
Спецекспортери також демонструють зростання: надходження коштів від їхньої діяльності за три квартали цього року на 45% перевершили цей показник за торішній аналогічний період. Сума укладених контрактів зросла на 74%, сума відвантажених продукції та послуг – на 16%. Чистий дохід наших підприємств за три квартали склав понад 26 млрд грн – це більше, ніж за той самий період у 2020, та значно більше, ніж у 2019-му.
За три квартали 2021 року Укроборонпром зекономив у системі електронних закупівель Prozorro майже вдвічі, а точніше на 90% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом розрахункова економія на прозорих закупівлях сягає 1,3 млрд грн із січня 2020 року.
Сьогодні за планом також зустріч із донорами та міжнародними партнерами. Знаєте, що було найважче в таких зустрічах рік тому? Довести, що Укроборонпрому можна довіряти! Скандали багатьох попередніх років доводили, що сфера безпеки та оборони наскрізь просякнута корупцією. І це в той час, коли ми перебуваємо у стані війни! Чи змінилося щось за цей рік? Разом з НАЗК Укроборонпром нещодавно підписав меморандум і провів глибокий аналіз корупційних ризиків у державному ОПК, а також запровадив системні дії задля їх недопущення. Ми постійно, а не час від часу, співпрацюємо з такими організаціями, як Незалежна антикорупційна комісія (НАКО), ГО «Разом проти корупції», State Watch. Ще в лютому запровадили Кодекс етики та функцію комплаєнсу, затвердивши цим незворотність трансформаційних процесів, а на думку експертів, нещодавно затверджена антикорупційна програма Укроборонпрому є найкращою в Україні.
Якщо в мене спитають, чи були за цей рік помилки, скажу: так. Були обіцянки, які не вдалося виконати, хоча над більшістю з них наша команда продовжує працювати. Були світлини та зустрічі, які роздратували суспільство та антикорупційну спільноту. Були кадрові помилки та втрати, а часом і навпаки – даремна довіра і розчарування. Усе це стало досвідом, який дав мені цей рік на посаді генерального директора державного концерну «Укроборонпром».
Якщо насправді прагнеш щось змінити, а не просто очолити, треба мати жорсткі переконання, непохитні цінності та системне бачення дієвих змін. Саме це і допомагає приймати рішення та щодня, щогодини брати на себе відповідальність за них. Я гордий, що сьогодні ніхто не звинуватить нашу команду в корупції, що ми можемо сміливо дивитися в очі один одному. Цього я і прагнув. Ще більшого прагну далі. Ми, врешті-решт, у країні, що воює, робимо зброю для нашого війська. Це не просто величезна відповідальність, це ще й почесний обов’язок.
Сьогодні, у річницю мого першого робочого дня в Укроборонпромі, я хочу подякувати команді державного концерну та кожному працівнику всіх наших підприємств за те, що своєю працею розвивають оборонно-промисловий комплекс нашої держави та зміцнюють Збройні сили України. Я дякую Президентові України за високу довіру та постійну підтримку. Окрема подяка Уряду, Парламенту та всім нашим партнерам за допомогу, плідну співпрацю та за те, що разом ми робимо Україну сильною!
Слава Україні!
Джерело: https://lb.ua/news/2021/12/07/500357_razom_mi_robimo_ukrainu_silnoyu.html
