Літак з афганськими перекладачами, включаючи одного, який працював у «The Globe and Mail», та другого, який служив у канадській армії, а також їхні родини, прибув до Києва після операції сміливих українських солдатів, які дислокувалися в аеропорту Кабула.
Порятунок, який координували українські військові, офіс президента Володимира Зеленського та «The Globe», може відкрити дорогу іншим афганцям, які тікають від талібів до Канади. Оттава пообіцяла переселити постраждалих афганців за умови, що вони зможуть вирватися до третіх країн. «The Globe» дізнався, що уряд Канади запитував уряд України, чи готовий він перевезти інших біженців з Канади до Києва, де вони будуть готуватися до переселення.
Порятунок перекладачів було здійснено рано вранці в п’ятницю в Кабулі, через день після того, як останній канадський евакуаційний літак вилетів з Афганістану, і через кілька годин після смертельного теракту, який здійснив самогубця біля воріт Міжнародного аеропорту Хаміда Карзая, в результаті якого загинули щонайменше 170 афганців, які намагалися втекти з країни, а також 13 американських солдатів. Після нападу, який взяла на себе місцева філія так званої «Ісламської держави», США заявили, що в аеропорт дозволятимуть в’їзд тільки іноземним громадянам, і більше не дозволятимуть афганцям, які мають візу.
Попри це обмеження, а також на наростальні ризики для сил коаліції напередодні запланованого виведення останніх сил США 31 серпня, українські війська пішки вийшли до Кабула, щоб супроводжувати дві маршрутки з перекладачами, які прямували до Канади та їхні сім’ї (всього 19 осіб), на аеродром.
У солдатів були фотографії номерних знаків мікроавтобусів, і вони оточили та супроводжували транспортні засоби протягом крайніх 600 метрів до аеропорту.
«Конвой увійшов [в аеропорт], тому що українці вийшли. Ми просто надіслали їм номерні знаки наших транспортних засобів… і вони прийшли на місцевий базар, щоб знайти нас. Вони сказали «Україна?», ми – «Так!», і вони провели нас всередину», – сказав Мохаммед Шариф Шараф, 49-річний батько п’ятьох дітей, який пропрацював 10 років як перекладач, допомагаючи «The Globe» висвітлювати роль Канади у війні за Афганістан.
Після того, як вони потрапили в аеропорт, 19 афганців посадили на військовий вантажний літак, який розміщувався в Кабулі в рамках маловідомого внеску України у зусилля НАТО в Афганістані, і звідти вилетіли до Ісламабада разом з групою інших афганців, яких українці врятували раніше. У столиці Пакистану їх пересадили на чартерний комерційний літак, який перевозив групу до України, з короткою зупинкою в столиці Азербайджану – Баку.
У своєму твіттері пан Зеленський заявив, що «ще 360 українців та громадян інших країн» прибули до Києва в суботу. «Наші військові, розвідка та дипломати зробили блискучу роботу. Україна не залишає своїх громадян у скруті у важкі часи і допомагає іншим!»
Дві попередні спроби, сплановані канадськими військовими до вильоту з аеропорту Кабула, не спромоглися втягнути групу пана Шарафа в аеропорт, як і інша спроба, організована Державним департаментом США. Ці операції спиралися на те, що афганці та їхні сім’ї змогли б дістатися до визначених пунктів зустрічі біля воріт аеропорту, що виявилося неможливим на тлі хаосу поза його приміщенням, де тисячі афганців зібралися в надії вилетіти повітряним транспортом з Кабула, який опинився під контролем екстремістського руху «Талібан» 15 серпня.
Українська операція була успішною там, де інші зазнали краху, оскільки українські військові ввели пішохідні сили до міста для проведення рятувальних операцій.
Евакуйовані заявили, що були приголомшені тим, що українські війська ризикнули врятувати їх, чого не зробили канадські та американські війська.
«Усі були здивовані. Весь місяць я намагався, щоб нас хтось завів. Ми запитали американців, канадців, катарів, усіх – і рішення не було. Вони боялися вийти», – сказав Джавед Хакмаль, 33-річний батько чотирьох дітей, який два роки працював із канадським спецпідрозілом у Кандагарі. «Українські солдати були для нас ангелами. Вони зробили надзвичайну роботу. У них великі серця».
Капітан у відставці Жеремі Вервіль з 22-го королівського полку сказав, що втеча його колишнього перекладача – це «історія, яка дійсно показала його волю жити, щоб врятувати свою сім’ю». Він назвав пана Хакмала «розумною людиною, яка доклала всіх зусиль, щоб звернутися за допомогою».
Пан Шараф, пан Хакмаль та їхні сім’ї прибули до Києва з документами пропуску, які були видані їм за день до початку української операції офісом міністра імміграції Марко Мендічіно. У документах зазначено, що до носіїв слід ставитися як до громадян Канади, і що вони мали візи для поїздки до Канади.
Документів було достатньо, щоб вивезти їх з Кабула, але вони створили години бюрократії в київському аеропорту Бориспіль у суботу, де прикордонники не мали уявлення, як поводитись з евакуйованими, у багатьох з яких був прострочений паспорт або були наявні лише посвідчення особи, видані попереднім афганським урядом. Сім’ям Шараф і Хакмаль, а також іншим, хто перебував у літаку, врешті-решт було надано 15-денну гуманітарну візу для в’їзду в Україну, частково завдяки обіцянкам посольства Канади, що вони будуть швидко розселені.
«Це надзвичайне зусилля демонструє те, що ми можемо і будемо надалі дуже спритно надавати афганським біженцям будь-які візи або документи, які їм потрібні, щоб чітко сигналізувати про те, що вони пов’язані з Канадою, і їм слід дозволити потрапити сюди», – сказав пан Мендічіно у телефонному інтерв’ю.
Хоча драматична операція в Кабулі, швидше за все, не повториться через погіршення ситуації з безпекою в країні, прокладена траса «Ісламабад-Київ» може бути використана для пересування інших афганських мешканців Канади на прикладі тих, що дійшли до Пакистану. Тепер вони можуть потрапити в Україну, де їх перевірять та переселять до Канади.
«Канада додатково просила нашої подальшої підтримки, і ми будемо раді допомогти», – сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відповідь на запитання від «The Globe», надіслане електронною поштою. Він сказав, що порятунок Кабула продемонстрував можливості військових його країни, і додав, що Україну нарешті слід прийняти до альянсу НАТО, що є давньою метою українського уряду. «У цих жахливих обставинах наші військові офіцери продемонстрували мужність, високий клас та зразковий професіоналізм».
Колишній посол Канади в Києві Роман Ващук, який допомагав операції, встановивши зв’язок «The Globe» з високопосадовцем в офісі пана Зеленського, сказав, що українці погодилися на рятувальну місію значною мірою через підтримку, яку отримала їхня країна від Канади під час власної семирічної війни з силами, що підтримуються Росією, у регіоні Донбасу на Сході України. Канада надала Україні близько 700 мільйонів доларів фінансової допомоги з початку спалаху конфлікту, а з 2015 року на ротаційній основі відправляє по 200 військовослужбовців з метою підготовки українських військ до бою.
«Це частково повернення інвестицій послідовних канадських урядів у підготовку українських військових. Велика повага та вдячність за те, що Канада зробила за останні сім років», – сказав пан Ващук.
Рейчел Пулфер, виконавчий директор торонтської групи «Журналісти за права людини», заявила, що український порятунок був одним з кількох, які відбулися після того, як Канада закінчила евакуацію в четвер. Вона сказала, що її організація, співпрацюючи з іншими групами, а також окремими канадськими журналістами, склала список із 275 афганських ЗМІ та працівників правозахисних органів та їх сімей, які хотіли виїхати, але яких залишив західний авіаліфт. З того часу двадцять дев’ять з них виїхали за межі країни, включаючи пана Шарафа та його родину, які становлять семеро осіб із цієї цифри.
«Кожен із цих 29 людей є дивом людської винахідливості та стійкості перед найдовшими шансами, які тільки можна собі уявити», – сказала пані Пулфер. «Похмура реальність полягає в тому, що перед нами ще сотні справ – цифри зростають з кожним днем - і багато, набагато більше, щоб зробити, щоб ті, хто перебуває в небезпеці, опинилися у безпеці».
