Про те, що сучасні діти мало читають, говорять на кожному розі. Найбільше в цьому звинувачують гаджети, інтернет, YouTube і TikTok. Але ж ще до їх появи люди ділилися на тих, хто читає, і тих, хто не дуже.
В Україні, згідно з результатами дослідження “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання”, яке провели 2020 року на замовлення Українського інституту книги – лише 8% дорослих і 13% дітей щодня читають книжки.
Згідно з тим самим дослідженням, перше місце у рейтингу дозвілля дитини посіли зустрічі із друзями (59% опитаних роблять це кожного дня). Друге місце у цьому рейтингу посів перегляд телевізора (44% кожного дня), третє — перегляд фільмів, серіалів та ютубу (35% кожного дня). На останній — тринадцятій — позиції опинилося волонтерство.
Читання книги як вид дозвілля виявилося дев’ятим за популярністю. Тільки 13% опитаних дітей читають щодня, 33% роблять це кілька разів на тиждень, 23% кілька разів на місяць, 9% кілька разів на рік, 18% — ніколи цього не роблять.
Тож прищепити любов до літератури – надзвичайно складна задача для батьків. Тому до Міжнародного дня дитячої книги, яке у всьому світі відзначають 2 квітня, Суспільне Культура підготувало список порад, які допоможуть розвинути в дитині інтерес до читання.
Читайте з народження
Знайомити дитину з книгами краще від самого народження. Книга – це дуже важлива форма спілкування між дитиною і батьками. Поки ви займаєтеся малюком (купаєте, годуйте тощо) – розповідайте йому невеликі дитячі віршики та казочки. Малюк ще не розуміє слів, але реагує на тепло ваших дотиків, а звук вашого голосу під час читання допоможе йому (та можливо, що й вам) заспокоїтися.
Читання дитячих книг – це комплекс дій. Він складається з розглядання ілюстрацій, прослуховування тексту, співвіднесення тексту і картинки. Спільне читання – це серйозна робота з розвитку умінь слухати, розглядати та помічати деталі, зчитувати символи та розуміти сенс. Читаючи дитині раннього віку – ми сприяємо розвитку його інтелекту, розширюємо кругозір.
З десяти місяців до півтора року у дитини формується словниковий запас, проте у цей період варто не перевищувати фазу активної уваги, яка становить близько чотирьох хвилин. З двох років дитина сприймає окремі слова і фрази як розповідь, а в три роки малюк припиняє бути тільки слухачем – і стає активним співрозмовником. Проте максимум уваги дитини в цьому віці залишається десь на рівні двадцяти хвилин.
Обирайте правильні книги
Існує безліч різних книг – не обмежуйте себе чимось одним, урізноманітнюйте читання. Беріть в бібліотеці книги різних жанрів, шукайте нові теми, щоб вам і дитині було про що подумати та що обговорити. Читайте разом з дітьми те, що може зацікавити й вас.
Купуйте книги, що відповідають захопленням дитини (про павуків, фей, принцес, коней, динозаврів), а також за мотивами мультфільмів і фільмів, які їй подобаються. Закріпіть у дитини відчуття, що від книг можна отримувати задоволення і позитивні емоції.
Наш запрошений експерт з материнства і літератури Тетяна Гонченко, авторка книжкового телеграм-каналу “Непозбувний книгочитун”, ділиться власним досвідом. Своїй 1-річній Софійці вибирає книжки по віку, та спостерігає, що більше подобається доньці. Наприклад, дівчинка дуже любить віршики та книжки з рухомими елементами, коли можна щось посмикати, відкрити віконечка.
Щоб нічого не пропустити з літературних новинок, Тетяна радить слідкувати за кількома групами в Facebook на цю тему: наприклад, “Мама Оля і дитячі книжки”, “Читаємо книги разом з дітьми” та “Книжкове море”.
“Книжки ми з Софією читаємо не просто щодня, а кілька разів на день. Причому, зазвичай ініціаторкою виступає вона – бере книжку, підходить, відкриває, і показує пальчиком, де читати. Якщо не почитаю – починає кричати та злитися, отакий книжковий диктатор росте”, – розповідає Тетяна.
Оточіть дитину книжками
Це один з найкращих способів прищепити дитині любов до читання. Якщо ваша дитина виросте серед книг і бачитиме, що її батьки – книголюби та захопливі читачі, їй буде цікаво випробувати це на собі.
“Софія має бачити, що батьки також читають. Бо в такому віці вона все повторює за батьками. З цим проблем немає – у нас з чоловіком величезна бібліотека, ми часто читаємо, тож приклад у неї перед очима”, – каже Гонченко.
Нехай книги лежатимуть у найсвітліших місцях. Журнали складіть в стопку, дитячі книги покладіть на парту, якісь розмальовки та барвисті видання заховайте серед іграшок, і знайдіть місце для книжок у машині та спальні.
“Книжки мають бути не тільки на окремо відведеному місці, а скрізь. Вони у нас в усіх кімнатах, в коридорі, на кухні, серед іграшок, на усіх полицях і навіть в ванній. Це частина “екосистеми”, а не просто речі, які десь там лежать”, – розповідає мати 1-річної Софії.
… і не забороняйте грати з ними
Є батьки, які примушують поводитися з книжками виключно обережно, але пані Тетяна дозволяє Софії вивчати літературу так, як їй заманеться. Маленькій дитині незрозуміло, чому з книжками потрібно бути обережними, і врешті вона швидко втрачає інтерес до предмета, “який не можна як слід обмацати”.
“Якщо забороняти, книжка асоціюватиметься з чимось таким, що “не можна”, а це прямий шлях до того, щоб дитина не цікавилася книжками. Хай я краще викину кілька вщент знищених книжок, але не відіб’ю у дитини бажання з ними знайомитися. А як підросте – тоді вже вчитиму поводитися обережніше”, – ділиться досвідом Тетяна.
Заохочуйте любов до читання
Показуйте дитині, як читання використовується у повсякденному житті: перелік покупок, кулінарні рецепти, афіші кінотеатрів, вітрини магазинів, написи на іграшках. З усім тим, читання має приносити дитині задоволення (або як мінімум бути усвідомленою необхідністю, але це вже у старшому віці). Ви повинні створювати умови для читання, зробити його приємним, читати вголос своїй дитині в ситуаціях, які викликають у неї позитивні емоції.
Тетяна зазначає: жодного примусу. “Знаю людей, які примушують дитину читати книжки як покарання, і вона просто терпіти не може читати. Як тільки вона вирветься у “дорослий світ” – 100% навіть книжку в руки не візьме. Тож це дуже погана стратегія.
Тож Софійку мати в жодному разі не примушує читати книжки та не читає їй нотацій про те, що це “треба”, “корисно” і “необхідно”. Замість цього вона просто показує, що це може бути цікаво і приємно.
“Не знаю, наскільки загалом ці правила працюють, і чи не затягнуть Софію гаджети в майбутньому. Але поки що книжки вона обожнює, щодня з ними спілкується, і любить не менше за будь-які іграшки”.
Чим менше екранів, тим краще
Не буде зайвим встановити обмеження на час з гаджетами. Американська академія педіатрії рекомендує: діти від трьох до семи років повинні проводити перед екранами не більше одного-двох годин в день; діти молодше – нуль годин. Наївно вважати, що якщо дитина весь час проводитиме за екраном, то колись потягнеться до книжки.
Обмежуючи екранний час, ви змушуєте дитину знаходити нове заняття. Ваша дитина не може автоматично брати книгу і проводити за читанням весь день, але, обмежуючи час з гаджетами – вона розвине здатність концентрувати увагу на словах на сторінці, що життєво важливо для здорового розвитку мозку.
Будьте прикладом – читайте самі
Якщо не знаєте, як прищепити дитині любов до читання, то подайте їм приклад. Діти копіюють поведінку батьків і на підсвідомому рівні переймають їх звички. Якщо у вас є звичка читати, найімовірніше дитина теж буде це робити. І навпаки, якщо ви весь час марнуєте навпроти телевізора, то будьте впевнені, що те ж саме повторять ваші діти.
“Читання розвиває у дитині фантазію та творчість, прокачує емпатію, розвиває мовлення та покращує словниковий запас. Тому для дітей читання – це неймовірно важлива штука. Але важливо робити це без примусу, м’яко і органічно”, – радить Гонченко, – “А читання в дорослому віці – це скоріше про задоволення, вміння сконцентруватися та розвиток смаку”.
“До того ж я знаю багато справді розумних інтелектуально розвинених людей, які взагалі не читають книжок. Тож скажу не популярну думку: якщо дорослі люди не читають – це не катастрофа, можливо вони знаходять потрібну інформацію з інших джерел. Але вміння отримувати задоволення від книжок – це дуже крута навичка, яка дозволяє переключитися від світу, і трохи приборкати “кліпове мислення”, яке останнім часом знищує наш мозок”.
Чому діти не читають
Одна з авторок дослідження Інна Волосевич “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання” розповіла Суспільному, що серед основних причин те, що дітям нецікаво читати книги, тож вони обирають телебачення та соцмережі як дозвілля.
“Є відомий вислів “ті, хто читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор” — зараз те саме можна сказати про соцмережі. Читання підвищує задоволеність життям, а використання соцмереж – знижує. Ми вважаємо проблемою те, що кожне наступне покоління читає все менше книжок, тому підготували рекомендації для популяризації читання серед дорослих і дітей”, – розповіла Волосевич.
Дослідники, зокрема, рекомендували чиновникам і батькам популяризувати інформацію про зв’язок читання та життєвого успіху, зазначаючи, що перегляд ТБ та відео не впливають на життєвий успіх.
“Також ми рекомендували складати й популяризувати списки книжок, які подобаються абсолютній більшості дітей або підлітків; переглянути шкільну програму на предмет вилучення занадто важких для сприйняття дітей творів і їх заміни на цікавіші; налагоджувати співпрацю з блогерами, популярними серед дитячої аудиторії тощо,” — додала Волосевич.
Показники проведеного дослідження спонукали Український інститут книги до запуску двох акцій у грудні 2020 року. Перша акція “Почитай мені” покликана розповісти батькам про важливість спільних сімейних читань і заохотити їх читати своїм дітям вголос. Для цього був розроблений інтернет-ресурс “Читати вголос“. Друга — всеукраїнська кампанія “365 казок на ніч”. В її межах було записано на першому етапі 20 новорічних та різдвяних аудіоказок за творами українських авторів, відібраних за участі дитячого психолога та організаторів кампанії.
Вам може статися в пригоді проєкт Суспільного Мовника UA:Казки. Чому кенгуру стрибає, а кіт вмивається по обіді? Коли з’явилось могутнє дерево баобаб, а лис вовку масло показав? Навіщо миші збираються на раду, а бджола рятує гусці життя? Як цап і лис ділили мішок моркви, а курочка врятувала півника? Про все це можна дізнатися з найкращих казок народів світу, які ми вибрали та озвучили спеціально для вас.
Казки в них читали вокаліст гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк, учасник гурту “DakhaBrakha” Марко Галаневич: лідерка гурту “Крихітка” Саша Кольцова, поет і прозаїк Сергій Жадан, співачка Христина Соловій, хіп-хоп виконавиця Alyona Alyona, співачка Alina Pash, телеведучий Майкло Щур та багато інших.
Взято з Суспільне.медіа
