Підгледіли в американців
Поки в Україні сподівалися на «Томагавки», росіяни системно й наполегливо розробляли нові зразки зброї, каже авіаексперт Валерій Романенко. Наразі Росія розвиває два види КАБів. Один з них — кустарні за суттю (хоч їх уже виробляють серійно) авіабомби з навішеними до них крилами, котрі ще недавно модифікували простим збільшенням площі крила чи запуском з більшої висоти, що збільшувало дальність польоту боєприпасів.
«А потім вони придумали причепити позаду КАБа китайський авіамодельний двигун, що збільшило дальність польоту в півтора разу, до 100 км і більше. І так створили досить широку номенклатуру бомб (поки що тільки 500-кілограмового калібру)», — зазначає експерт.
Ідею додати до фугасної бомби з крилами реактивний двигун росіяни, схоже, підгледіли, у Boeing, припускає Олег Катков, головний редактор Defense Express.
Powered Joint Direct Attack Munition – PJDAM
Корпорація ще два роки тому демонструвала проєкт Powered JDAM — спробу створити дешеву альтернативу крилатим ракетам для ВПС США з дальністю польоту 500 км. Масове і дешеве рішення. Якраз те, що треба Росії для того, щоб тероризувати українців.
Уже не КАБ, ще не ракета
Про те, що наш ворог намагається розробити комплект УМПК (уніфікований модуль планерування та корекції, саме він перетворює некеровані авіабомби на керовані) з реактивним двигуном, було відомо ще у 2023 році, каже Олег Катков. Зараз у РФ експериментують з використанням різних так званих реактивних КАБів (судячи з того, що наразі їх застосовують епізодично).
«Очевидно, рашисти саме оцінюють, наскільки вони можуть бути ефективними, наскільки виконують свою задачу», — зазначає експерт.
Головний редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков.
Зброя вимагає певних ресурсів, і вкладати їх намагаються в те, що працює. Якщо зрозуміють, що новий виріб, який називають реактивним КАБом (що не зовсім правильно, бо фактично це вже крилата ракета), оптимальний у співвідношенні ціна — ефективність, то зроблять ставку на нього і вкладатимуть максимально. І це досить реалістичний сценарій.
«Нагадаю, “шахеди” колись сприймали несерйозно, але з ними давно не до жартів — це головний ударний засіб РФ далекобійного ураження. «Шахеди» під час комбінованої атаки несуть у рази більшу сукупну вагу бойових частин, ніж крилаті й балістичні ракети разом взяті», — зауважує Катков.
Наразі йдеться про спроби росіян створити виріб, призначений для далекобійного ураження, що має крила й реактивний двигун і може летіти за заданим маршрутом — дешеву масову крилату ракету.
Тестують одночасно мініатюрну крилату ракету «Бандероль» і УМПБ-5Р (нова модифікація уніфікованого міжвидового планерувального боєприпаса).
«Це різні вироби з різною ціною і потенційною ефективністю. Комплект УМПК з реактивним двигуном — наразі найдешевше, що можна вигадати», — каже Олег Катков.
Коли пристикували двигун до КАБа, вартість виробу зросла вдвічі, розповідає Валерій Романенко. Та все одно виходить дешево.
ФАБ-500 з модернізованим УМПК під крилом винищувача.
«Якщо ФАБ-500 разом з модулем коштує 25–30 тис. доларів, а двигун — ще 20 тисяч, усе одно це на порядок дешевше, ніж найпростіша крилата ракета», — тлумачить він.
Цей засіб не такий точний, як крилата ракета, бо не має такої системи навігації, зауважує Катков, але якщо ціль — місто, то хоч кудись, та влучиш.
Небезпечний, бо призначений для тилу і б’є здалеку
На думку Олега Каткова, розробляють, щоб застосовувати по тилових містах, бо задачі на лінії фронту вирішують звичайними комплектами УМПК з дальністю польоту до 80 км. Це дозволяє їх скидати з умовної відстані до 50 км від лінії фронту, на глибину ураження 30 км — цілком безпечна відстань.
«Якщо ж виріб дозволяє бити на відстань 150–200 км, то ця глибина зросте до 100–150 і ворог при цьому залишатиметься на тих самих рубежах скидання, на яких ми його фактично не дістаємо», — пояснює експерт Defense Express.
Хіба що в Сил оборони з’являться якісь нові можливості — раптом отримаємо далекобійні ракети, скажімо, Meteor (ракета виробництва компанії MBDA, вражає цілі на дистанції до 200 км. — Ред.), із сучаснішими винищувачами й літаками ДРЛВ (дальнього радіолокаційного виявлення та управління). Тоді ворог відійде далі і продовжить бити вже на меншу відстань.
Небезпека модифікованих керованих авіабомб у тому, що росіяни розуміють наші проблеми в їхньому застосуванні й дедалі більше орієнтуватимуться на наші способи протидії, каже Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ й авіаційний експерт.
Анатолій Храпчинський
«Вони шукатимуть рішення, щоб запускати КАБи з дедалі більшої відстані й убезпечити свої літаки від збиття. Розвиток йтиме винятково в цьому напрямку», — впевнений він.
З реактивною тягою КАБ можна запускати з меншої висоти; зазвичай же що вище піднімаєшся — то далі летить боєприпас, а отже, літак-носій менше ризикує бути збитим, пояснює Храпчинський.
«Свого часу це стало, до слова, запорукою нашого успіху в застосуванні французьких AASM Hammer, бо вони мають реактивну тягу, — наводить приклад експерт. — Ми могли підлітати, не заходячи в зону дії ворожої ППО».
До Києва ще не долетить, каже Валерій Романенко, але удари вже можуть здійснювати на всю глибину територій прифронтових областей і навіть деяких сусідніх, як-от Миколаївська чи Полтавська.
Чи піде в масове виробництво
Досі новинку застосовували в поодиноких випадках. Піде виріб в серію чи ні, залежатиме від того, яку кількість авіамодельних двигунів поставлять Росії китайці, вважає Валерій Романенко.
Валерій Романенко, авіаексперт
«Росіяни не спроможуться самі таке виробляти: вони криворукі, а там авіамодельний маленький двигун з високою оборотністю (30 тисяч обертів на хвилину), — каже авіаексперт. — У росіян підшипників таких немає, щоб вони забезпечили необхідні показники».
У Китаї масового випуску таких реактивних двигунів досі теж не було — не існувало попиту. «Та й небагато в КНР авіамоделістів, здатних на виробництво таких двигунів», — упевнений Романенко.
Оригінальний реактивний двигун хоч і китайський, але, за його словами, пов’язане з олігархом Олегом Дерипаскою російське бюро «Ангар-22» свого часу скопіювало його. Які саме двигуни застосовують у нових боєприпасах — поки що невідомо.
«Чекаю на уламки, щоб вивчити й визначити: за типом лопаток у двигуні зможу сказати, чи це китайський виріб, чи російська копія», — додає Храпчинський.
Він зауважує, що росіяни можуть писати власні назви на чужих виробах, тож установити походження важливо — це дасть уявлення про їхні технічні можливості.
«Цікаво: це модернізований китайський двигун чи росіяни зробили копії зі змінами, які дозволяють використовувати покращені опції?» — міркує експерт.
Працівник прокуратури оглядає залишки реактивного КАБа, яким РФ вдарила по містечку Лозова на Харківщині, 18 жовтня 2025 року
Допоможуть засоби РЕБ, але величезна кількість
Поки що КАБи з багатоелементними антенами «Комета-М» доволі стійкі до дії засобів РЕБ, розповідає Олег Катков. У них досить захищена система супутникової навігації.
Тут теж важливе місце застосування: якщо для об’єктів на передньому краї, то досить відхилити КАБ на 100 м — і він уже нікуди не влучить. А в місті відхилення хоч на 200, хоч на 500 м не рятує — все одно призведе до руйнування.
Однак якщо застосувати розлогу систему засобів РЕБ, то вдасться вплинути на точність боєприпасів. «Навіть з урахуванням їхнього прискорення ці КАБи накопичують помилки, які знижують точність дії. На лінії боєзіткнення це цілком ефективно», — пояснює Храпчинський.
Хоча в кожному КАБі вже ставлять інерційну систему наведення (яка не залежить від супутникового сигналу та дії РЕБ), додатково використовують навігаційні модулі УМПК.
Збити з пантелику виріб з турбореактивним двигуном, який працює постійно, не так і просто, каже Олег Катков. Тільки-но він вийде за межі дальності дії комплексів РЕБ, які його глушать, супутникова навігація підхопить супутниковий сигнал і відкоригує політ боєприпаса.
Коли засоби РЕБ відхиляють КАБ-планер, він не має запасу енергії на маневр, бо просто спускається з висоти.
«Може трошки підкоригувати курс, але якщо дуже відхилити, то вже не повернеться — його ж ніщо не штовхає, летить собі, як каменюка, але з крилами, — пояснює Катков. – А каменюка з двигуном має досить енергії, щоб поза зоною дії РЕБ відкоригувати політ для ураження заданої цілі».
Так само «шахед» під дією засобів РЕБ втрачає точність, та потім, якщо успішно підхоплює сигнал, летить далі по запрограмованих координатах.
Наслідки прильоту російського реактивного КАБа по містечку Лозова на Харківщині 18 жовтня
«Вихід один: засобами РЕБ треба просто обтикати все навколо, — каже головний редактор Defense Express. — Валерій Залужний свого часу говорив про розгортання загальнонаціональної системи радіоелектронної боротьби “Покрова”. Відтоді нічого не чути про неї, але саме така система необхідна».
Найкраще — збивати КАБи ще на російських аеродромах
Поки наші літаки не можуть літати на великій висоті поблизу лінії фронту, принципового рішення проти носіїв КАБів немає, міркує Валерій Романенко.
«Теоретично можна збивати їх за допомогою зенітних установок «Гепард», бо там є радіолокаційне наведення», — пояснює експерт. Швидкість реактивного КАБа — до 500 км на годину. Кулеметник не встигне зреагувати, інші зенітні системи з людським наведенням теж.
«Якщо дальність стрільби із зенітної гармати — 2,5 км, людина просто не встигне навести, розрахувати, поцілити, — зауважує Романенко. — Яке там наведення, якщо тільки побачив, а воно вже бахнуло».
Універсальний модуль планування та корекції
Відповідь на таку загрозу має бути комплексна. Потрібні і літаки, які будуть знищувати російські носії КАБів, і далекобійні ракети класу повітря — повітря, і літаки ДРЛВ, каже Олег Катков. Потрібно завдавати систематичних ударів по місцях базування російських літаків, тобто відганяти їх углиб території, щоб витрачали більше часу на виконання бойового завдання (що далі летять до району скидання, то менше боєприпасів скинуть). Бити по аеродромах, місцях виробництва, зберігання боєприпасів. А для цього необхідна значна кількість відповідних засобів. І це разом з нарощенням засобів РЕБ і кількості засобів кінетичного перехоплення, застосування яких економічно доцільне.
«Бо збивати реактивні КАБи можна, це не фокус, але зенітних ракет не вистачить», — Катков.
Існують певні інженерні рішення для протидії цій новій загрозі, однак вони очікують ґрунтовного аналізу перед запровадженням. «Розробки потребують ще часу й фінансування. Поки що це такий собі козир у рукаві», — резюмує Храпчинський.
Джерело: Реактивні КАБи: у чому підступність дешевої альтернативи крилатим ракетам і як їх збити
