Київрада має порадитися з громадою щодо розташування військового меморіального кладовища

Військовослужбовець, засновник юридичної компанії “Міллер” Масі Найєм наголошує, що рішення Київради має бути змінено. На його думку, Лиса гора — недоречне місце для військового кладовища, бо воно завдає шкоди пам’яті загиблих військових з огляду на історичні події, які там відбувались (за часів окупації Києва Російською імперією там була в’язниця, місце страти та поховання злочинців).

“Першочергово мають бути залучені до обговорення військові і громада. Інакше це рішення, яке не приживеться. Рано чи пізно суспільство його змінить. Депутатам треба нагадати, для чого це робити. Це потрібно для історії і пам’яті про доблесть військових. Логічно, що люди мають сказати своє слово. Дуже важливо, яким чином мають бути оформлені поховання і як будуть написані дані на надгробках, щоб люди приходили туди, де поховані друзі, і знали, що це світле місце, де можна побути з ними наодинці. Я їздив на кладовище на Троєщині, і це жах. Там могили так стоять, що я не міг пройти до свого друга і доводиться переступати через чиїсь поховання. Це дуже неправильно”, — наголошує Масі Найєм.

Масі Найєм про Національне військове меморіальне кладовище на Лисій горі у Києві

Найєм наголошує, що депутати можуть ще “схаменутися без стусанів суспільства”. Але він певний, що суспільство готове “допомогти ухвалити інше рішення”, якщо не почнеться діалог із громадою.

Петиція до влади Києва вже набрала потрібну кількість голосів, а громадська ініціатива “Марш за Київ” направила владі листа з вимогою організувати публічні обговорення. Цей лист підтримала низка організацій, зокрема і Рух ЧЕСНО.

Очільник “ЧЕСНО. Київ” Сергій Огородник, який з перших днів війни воює на передовій, переконаний, що Лису гору як місце поховання не сприймуть ані кияни, ані військові:

“На це є декілька причин: ідеологічна — Лиса гора асоціюється в українців із потойбічними темними силами, і робити там Пантеон Героїв — блюзнірство; екологічна — це урочище, яке має статус природоохоронної території. Необхідно провести громадські слухання із залученням громади, експертів та ветеранів. Місце має обиратись спільно та обов’язково з урахуванням усіх ціннісних та екологічних деталей. Громада має багато пропозицій щодо місця розташування та особливостей Національного військового меморіального кладовища, про що пишуть і говорять активісти. І їхня думка має бути почута, бо війна не закінчиться завтра, і цей Пантеон будується на довгі роки та має стати частиною нашої історії”.

У Києві дійсно є земля, де можна зробити гідне місце для вшанування пам’яті полеглих.

Лиса гора — регіональний ландшафтний парк, який є природним заповідником та об’єктом історико-культурної спадщини. На таких територіях будівництво, зміна меж, ландшафту, вирубка дерев тощо заборонені законом.

Ми можемо безповоротно втратити деякі види рослин із Червоної книги, які зустрічаються виключно у флорі Лисої гори. Констатується також невідповідність призначенню рельєфу території, адже можливі зсуви та руйнування поховань. Такі ризики неприпустимі в питаннях гідного вшанування пам’яті загиблих Захисників та Захисниць. Відкритим залишається також інфраструктурне облаштування доступу до вшанування та дотримання принципів безбарʼєрності.

Фото: Ландшафтна карта території РЛП ‘Лиса гора’

Крім того, там іще кілька років тому знаходили міни та снаряди. Тому будь-яке поховання може завершитись трагічно.

Фото: Facebook Київського еколого-культурного центру

Більше того, експерт у сфері містобудування Георгій Могильний нагадує, що в законі не прописано, хто обирає місце для кладовища: Кабмін, Мінветеранів, КМДА чи депутати Київради. Він наголошує, що у Києва є затверджений генплан, і Лиса гора як територія під кладовище у ньому не значиться.

“Чому територіальні громади не мали можливості дати пропозиції, не було проведено громадських обговорень? Національне військове меморіальне кладовище створюється в Україні лише один раз, і цей об’єкт важливий для вшанування боротьби українців за демократичні цінності та свободу. Приймати рішення поспіхом, із порушенням законодавства, без урахування особливостей територій (а на місці плато Лисої гори знаходяться захоронення злочинців) неприйнятно”.

Таким чином, і військові, і екологи, і експерти з містобудування наголошують на неприйнятності рішення, яке підтримали депутати Київради.

Активні громадяни вже мають свої пропозиції, які дійсно варті уваги. Так, екологи разом із депутаткою Київради Олесею Пинзеник знайшли одразу п’ять ділянок для військового кладовища. У коментарі Руху ЧЕСНО Пинзеник зазначає, що ділянки біля Берковецького цвинтаря та на території ВДНГ є найбільш відповідними як за законодавством, так і за інфраструктурним облаштуванням. Звісно, ці території мають свої особливості, проте і Лиса гора не відповідає всім вимогам для такої забудови.

Фото: ЧЕСНО

“Ці п’ять ділянок — це лише те, що ми з екологами змогли знайти одразу, проте в Києві та Київській області ще є багато місць, які могли б підійти для облаштування військового кладовища. Потрібно залучати громадськість, профільних фахівців, екологів, істориків, архітекторів та обговорювати пропозиції”, — зазначає Олеся Пинзеник.

І це далеко не вичерпний список пропозицій. Масі Найєм пропонує розглянути околиці Києва:

“Тут є дуже багато місць, наприклад по Обухівській трасі є гарне місце під горою, там таке просторе місце, де може бути світлий меморіал”.

Рух ЧЕСНО звернувся до міського голови Віталія Кличка, аби він прокоментував ситуацію.

“Це було доручення Кабміну, тому Київрада мала розглянути це питання. І підтримала його, оскільки підтримує всі питання, що стосуються військових. Втім, в ситуації, коли є інша думка у чималої кількості киян та військових, рішення депутатів може бути переглянуте. Тим більше що у нас є й інші варіанти щодо можливого місця для створення такого кладовища. Оскільки у столиці великих ділянок землі для такого цільового призначення немає, у нас є пропозиція розглянути варіанти біля Києва, в області. Які ми готові обговорити з громадою та військовими”, — коментує Віталій Кличко.

Нагадаємо, історія створення Національного військового меморіального кладовища триває вже понад два роки. Відповідний законопроєкт розроблявся тривалий час спеціалістами з кількох міністерств та Інституту національної памʼяті і розглядався Верховною Радою аж до травня цього року. Спочатку обговорення проєкту було відкритим для суспільства та експертів, проте на етапі прийняття остаточної редакції туди були внесені сумнівні правки, які створили умови для вибору земельної ділянки для розміщення кладовища без громадських обговорень.

Проте після початку повномасштабного вторгнення цей проєкт однозначно потребував змін. І деякі правки депутатів відкрили значне поле для зловживань та недопущення суспільства до прийняття рішень. За такий проєкт проголосували в кінці травня, і вже у червні закон був підписаний та опублікований. З того часу за реалізацію проєкту активно взялись уряд та КМДА.


Джерело: Київрада має порадитися з громадою щодо розташування військового меморіального кладовища

Схоже