Керують тут чоловіки? Про гендерний дисбаланс в медицині та жіноче лідерство

Людмила Доценко спілкується з першими вакцинованими

Фото: Макс Требухов

Людмила Доценко спілкується з першими вакцинованими

Це одна з причин, чому медицину стереотипно вважають “жіночою” галуззю.  Незважаючи на такий маркер, жінки у цій сфері залучені до прийняття рішень набагато менше, аніж чоловіки. На плечі жінок лягає догляд та піклування про хворих. Чоловіки ж управляють та лікують. Цифри говорять про разючий нерівномірним гендерний розподіл.

Якщо ми подивимося на кількість керівних посад, які займають чоловіки і жінки у лікарнях, що працюють за договором з НСЗУ, на перший погляд може здатися, що тут вдалося досягти рівності – 55% керівників комунальних медзакладів – чоловіки, 45% – жінки.

Проте, якщо ці цифри співставити з кількістю жінок, які залучені до медичного догляду то лікування, рівність зникає. Кожен тридцятий чоловік, який працює в медичному закладі, займає керівну посаду. Натомість керівну посаду серед жінок займає кожна 176 жінка!

Серед медичних працівників комунальних закладів понад 220 тис жінок. З них лише піввідсотка – керівниці. Це трохи більше, аніж 1200 жінок. 34% займають посади лікарок. Натомість майже 66% – це середній і молодший медичний персонал.

Чоловіків у сфері – понад 46 тисяч. З них півтори тисячі – це керівники, тобто З%. 87% чоловіків – лікарі. 10% – це середній і молодший медичний персонал.

Бачимо разючий розрив на рівні середнього і молодшого медичного персоналу – адже понад 92% медсестер в Україні – жінки.

Долати цей гендерний дисбаланс можна, змінюючи спосіб прийняття рішень щодо найму та просування жінок, які прагнуть професійного лідерства. Як хороший приклад я хочу навести Національну службу здоров’я України. Двоє жінок у нашій інституції займають найвищі посади категорії А. Серед керівників категорії Б також переважно жінки – їх в НСЗУ 65%. Ми – зразок нової державної служби, де рівна участь чоловіків і жінок – не пусті слова.

Світ в якому ми живемо, особливо вимогливий до лідерських якостей. До жінок ці вимоги підвищуються ще більше. Жінці потрібно довести свою професійність серед чоловіків, вважає Наталія Гранкіна, директорка успішного та потужного медзакладу – Дніпропетровського обласного клінічного лікувально-профілактичного об’єднання “Фтизіатрія”.

За її словами, гендерні стереотипи сильно впливають на жіноче лідерство.

“Жінку-керівника не сприймають одразу. Спочатку треба довести свою експертність, свій фаховий досвід. Ми, жінки, погоджуючись очолювати підприємство, розуміємо, що приносимо в жертву щось із свого особистого життя – менше часу проводимо з рідними, менше часу присвячуємо собі”, – ділиться Наталія Гранкіна.

Разом з тим, м жіноче лідерство стає все більш помітним, а суспільство починає більше цінувати внесок, який роблять жінки. В одному з останніх досліджень Національного демократичного інституту є дані, які свідчать, що в суспільстві постійно зростає затребуваність жінок, які приймають рішення.

За 124 роки існування Вінницької обласної  психоневрологічної лікарні Софія Кучерук – перша жінка, яка очолила медзаклад. До цього ним постійно керували чоловіки.

“Я стала очільницею і коли збирали керівників медзакладів, серед них були лише поодинокі жінки. Всі інші – чоловіки. Вони з підозрою та упередженням дивилися на жінок. В очах колег-чоловіків був супротив. Мовляв, ти жінка, для чого тобі керувати медзакладом? Проходячи конкурс на посаду, я також бачила різне ставлення до чоловіків та жінок”, – розповідає Софія Кучерук.

І додає, що в суспільстві уже багато чого змінилося і на керівні посади, як в світі, так і Україні прийшли жінки. Які показують не гірший результат. Жінки простіші у спілкуванні, вони краще чують інших, – вважає Софія Кучерук.

Рівні права чоловіків і жінок закріплені в законі України. Гендерні підходи застосовують  під час розроблення нормативно-правових актів. Демократизація суспільства та посилення ваги громадянських прав допомагають долати гендерний дисбаланс.

Разом з тим, бар’єри, які заважають повноцінному розвитку жінок-лідерів, все ще міцні. Їх спектр дуже широкий – від гендерних стереотипів до пошук балансу між професійним життям і домашніми обов’язками.

Жіноче лідерство не обмежується лише тим, що жінки  можуть обіймати високі посади. Це також і про їхню активну роль у професійному розвитку, у робочому колективі та у громаді. Тобто ще один важливий вектор – створювати можливості для навчання, обміну досвідом, розширення повноважень усіх жінок, які працюють у сфері охорони здоров’я.

Вже зараз з’являються позитивні тенденції, наприклад, ініціативи з розширення повноважень медичних сестер чи навчальні програми, спрямовані на посилення співпраці з лікарями. Лікарки створюють чи долучаються до нових медичних асоціацій та громадських ініціатив. Лікарки та медсестри створюють групи рівних, в яких самі організовують процес навчання на робочому місці. Тобто є чудові приклади локального жіночого лідерства, які теж необхідно підтримувати. Адже вони важливі для системи охорони здоров’я, яку ми хочемо побудувати – з новими цінностями і новою культурою.


Источник: Керують тут чоловіки? Про гендерний дисбаланс в медицині та жіноче лідерство

Один з найвідоміших в Україні інтернет-ресурсів. Тут ви знайдете не тільки всі свіжі новини, але й аналітику за широким спектром суспільно важливих тем.