План трансформації України: що показував у США Володимир Зеленський

Презентація побажань

Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США представив План трансформації України. Документ має назву «A Greater Justice and Opportunity – Building Prosperous and Resilient Ukraine» (що можна перекласти як «Більше справедливості та можливостей – будування квітучої та стійкої України»). За словами глави держави, цей план окреслює бачення розбудови України на найближчі п’ять-десять років як «безпекового форпосту, цифрового, інфраструктурного та аграрного хабу».

«Закладені в плані понад 80 проєктів – це амбітні проєкти на загальну суму 277 мільярдів доларів. Вони передбачають фінансування коштом державного бюджету України, а також залучення програм міжнародної допомоги, кредитів, інвестицій», – заявив Володимир Зеленський.

277 мільярдів доларів – цифра гігантська. Це майже 7,5 трильйонів гривень. Враховуючи, що бюджет України 2021 року становить понад 1 трильйон гривень (видатки визначено на рівні 1,32 трильйона гривень), то йдеться про не менш як п’ять річних бюджетів країни. Або цю суму можна порахувати в національному ВВП. У 2020 році він склав 4,19 трильйона гривень. Таким чином, презентовані в США пропозиції коштують майже два річні ВВП України.

До речі, самого документа досі немає в публічному просторі, що, безперечно, викликає як мінімум подив. Однак з різних джерел потроху з’являється інформація про його зміст. Зокрема, LB.ua вдалось отримати презентацію Плану трансформації.

6139d3b2569ff.jpeg

По правді, це різноманітні «плани» міністерств, відомств і державних компаній-монополістів, а також оптимістичні звіти про виконану роботу.

Наприклад, на одному з перших слайдів сказано, що «Ми зробили великий крок до верховенства права». І серед досягнень – «Стабілізація роботи Конституційного Суду».

Ще один слайд презентує Україну як «найнадійнішого союзника США в регіоні».

План розписаний по восьми напрямках: три «хаби» – агро, інфраструктурний і цифровий; «Безпековий форпост» і проєкти у чотирьох керунках – «Технологічний розвиток», «Енергетична безпека», «Людський капітал» і «Зелена трансформація».

Багато проєктів, хороших і різних

Що ж передбачають усі ці проєкти?

«Зелена трансформація» містить один проєкт – Кліматичний фонд для НВВ (Національно визначені внески – це національні плани, розроблені кожною країною-учасницею Паризької угоди, для вирішення проблем зміни клімату, – LB.ua), що мав би фінансувати низку ініціатив у 2021-2030 роках. Загалом автори оцінюють їх у 120 млрд доларів.

Так, у енергетиці та промисловості на ці «зелені» цілі заплановано 110 млрд доларів, з яких на виробництво енергії та тепла – 31 млрд доларів, промисловість – 44 млрд, видобування та транспортування енергоресурсів – 9 млрд, термомодернізацію будівель – 15 млрд, транспорт – 3 млрд доларів.

І, до речі, якщо ми просто складемо ці цифри докупи – отримаємо 102 млрд. Куди поділися ще 8 млрд із заявленої загальної суми?

Далі за кошти фонду мають фінансувати «Сільське господарство» на 2,7 млрд, «Землекористування та лісове господарство» на 4 млрд і «Відходи» на 2,4 млрд.

На окремому аркуші є продовження «планів і проєктів» цього самого хабу «Зелена трансформація». Цитуємо:

«Будівництво мережі установок/біоТЕС для виробництва біогазу/біометану та електроенергії з біомаси із залученням технологій США та кредитних ресурсів.

Упровадження моделі єдиного центру експертизи та підтримки гравців ринку на базі НАК «Нафтогаз України». 

Запуск спільного виробництва біоетанолу на базі Шебелинського газопереробного заводу з подальшим масштабуванням. 

Вартість проєктів: до 12 млрд дол. Підтримка міжнародних партнерів: до 8 млрд дол.».

Інвесторам, мабуть, було б цікаво дізнатися, що ефективність їхніх інвестицій в енергетичні проєкти залежатиме від НАК «Нафтогаз».

Наступний пункт не менш красномовний:

«Зниження втрат тепла в теплопостачальних мережах. 

Залучення компаній для модернізації мереж із запровадженням «розумних мереж» (Smart Grids). 

Вартість проєкту: до 5 млрд дол. Підтримка міжнародних партнерів: до 3 млрд дол.».

У проєктах будівництва заводів із переробки твердих побутових відходів і «впровадження комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами» «наших» грошей узагалі не передбачено – просто просимо 350 млн доларів.

Далі. Із наступними проєктами така сама історія: вони можуть бути реалізовані, тільки якщо буде зовнішнє фінансування:

«Переробка промислових відходів. 

Залучення технологій для розвитку перероблення та повторного використання промислових відходів, зокрема в будівництві» оцінені в 50 млн доларів.

Наступний абзац:

«Облік, стале використання та створення лісів України. Інвентаризація лісів методом лазерного сканування. Висадка нових лісів. Вартість проєктів: до 810 млн дол. Підтримка міжнародних партнерів: 810 млн дол.».

Ще один пункт:

«Розвиток можливостей зі зберігання вуглецю.

Залучення досвіду США з розвитку сегмента вловлювання, утилізації та зберігання вуглецю.

Залучення американських компаній для впровадження проєктів зберігання вуглецю.

Вартість проєктів: до 2 млрд дол. Підтримка міжнародних партнерів: 1,4 млрд дол.».

На завершення – «Виробництво зеленого водню», де за потреби в 1 млрд від міжнародних партнерів необхідно 700 млн доларів.

6139d53ded1f1.jpeg

Кластер «Людський капітал» розповідає про «Президентський інноваційний університет», який: «забезпечить підготовку лідерів для стратегічних галузей розвитку держави, готових до викликів сучасного мінливого світу».

Вартість проєкту «скромна» – лише 100 млн доларів. Із них від міжнародних партнерів – 50 млн.

А в тексті серед інших планів і проєктів цього кластеру є такі собі регіональні опорні заклади «сучасних багатопрофільних лікарень відповідно до кращих світових зразків». Оновлення нинішніх, яке необхідне для цього, оцінено в 3 млрд доларів, із яких 2,2 млрд мають дати США. А ще там «створення сучасних закладів санаторно-курортного лікування» вартістю 1 млрд доларів коштом інвесторів чи кредиторів.

Наостанок у цьому блоці – «програма підтримки ветеранського бізнесу через український ветеранський фонд», коштом «міжнародних партнерів» за символічні 5 млн дол.

«Агрохаб».

Тут усе просто: «Розбудова/реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем» вартістю 4 млрд доларів, із яких іноземних – 3 млрд доларів, і «Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» на 1,1 млрд із потребою залучити 550 млн.

«Інфраструктурний хаб».

Автори презентації зазначають, що в Україні вже впровадили проєкт «Велике будівництво», купили 30 локомотивів General Electric, щоправда – у 2018 році, та передали в концесію два порти.

Серед планів: «Будівництво Київської обхідної дороги» – 5 млрд доларів за рахунок коштів міжнародних партнерів. Про те, що кошти вже виділено з державного бюджету, чомусь не згадується.

Також є «Модернізація портів Чорного та Азовського морів» за 630 млн доларів при потребі іноземних інвестицій на 320 млн і проєкти концесії в портах Чорноморськ, Одеса, Бердянськ, Маріуполь, Ізмаїл, Рені вартістю 400 млн доларів.

А ще «будівництво високошвидкісної залізничної лінії»: «Будівництво 1000 км залізничної дороги. поєднання Києва високошвидкісними шляхами з кордоном Варшави (західний кордон ЄС) та Одесою (Південь), зменшення викидів». Роботи оцінено в 5 млрд доларів, із яких 3,5 млрд – підтримка міжнародних партнерів.

Також серед планів «хабу» – модернізація та постачання нових локомотивів для «Укрзалізниці» на 150 млн доларів коштом виключно тих самих міжнародних партнерів, «Модернізація водопостачання на Донбасі» за 200 млн доларів, «Будівництво залізничної гілки в Луганській області» вартістю 100 млн доларів.

Плани, описані в розділі «Цифровий хаб», можуть вразити уяву інвестора.

Зокрема, пропонується створити «Україно-американський кіберальянс». Автори ідеї пропонують, в рамках такого альянсу вкласти кошти в «Кіберполігон», де «США зможе отримати в Україні нові знання та досвід реального протистояння кіберзагрозам (зокрема, з боку РФ) для підготовки власних кіберспроможностей».

Також «Україна та США можуть створити на території України майданчики для реалізації спільних кіберініціатив, посилення регіональної кібербезпеки та протидії кібертероризму засобами та методами активної кібероборони». Вартість проєкту – 400 млн доларів, із яких американцям треба вкласти 300 млн доларів.

Також пропонується «Побудова датацентрів із хмарними сервісами» з орієнтовним розрахунком «20 млн доларів – 1 млрд доларів», розгортання мереж 5G за партнерські 1,7 млрд доларів і «Фонд Фондів» для інвестицій в IT-сферу за 5 млрд доларів знову ж партнерів.

Далі у нас за планом «Технологічний розвиток». Тут розробники констатують, що «Україна – одна з небагатьох країн світу, які володіють технологіями виробництва пускових установок і штучних супутників, їхнього запуску та керування».

Також є плани «Розробка та виробництво малого космічного буксира «Човен» за 13 млн доларів, «Створення місячного посадкового апарату «Hopper» за 48 млн доларів, «Створення ракетного двигуна Guardian 250» за 290 млн доларів, «Виробництво титанової продукції» за 380 млн доларів, «Виробництво літієвих батарей і накопичувачів» за 95 млн доларів, «Спільне створення перспективних систем і зразків озброєння» за 370 млн доларів. Традиційно коштом міжнародних партнерів.

А ще у планах трансформації для цього кластеру «Підготовка та політ у космос українського космонавта», звісно, виключно за партнерські 60 млн доларів, «Створення та організація виробництва лопатей несучого та стернового гвинтів» (гвинтокрилів) на 90 млн доларів, які теж ми очікуємо від партнерів.

Окремо в цьому хабі виписано плани та проєкти «критичних мінералів».

Зокрема є «Металічний титан». Плани щодо нього оцінюють на 500 млн доларів: «Проведення прозорих аукціонів із наданням спеціальних дозволів на розробку титанових руд. Приватизація державного видобувного підприємства ОГХК (АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», – LB.ua) стратегічним інвестором. Підготовка до приватизації ЗТМК (Запорізького титано-магнієвого комбінату, – LB.ua) та «Сумихімпром» для їх технічного переоснащення з метою виготовлення титанового прокату в промислових масштабах». Цей справді стратегічний проєкт оцінено в 500 млн доларів.

Там само є проєкт «Літієвий концентрат», де заплановано «надання спеціальних дозволів і початок видобування літієвих руд в Україні. Будівництво гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) для виробництва літієвих концентратів» за 1 млрд доларів від партнерів.

Я уже давно донейчу чи купую підписку у кількох українських медіа. Просто тому, що перед російськими танками до нас прийшли російські журналісти і їх прихвостні всередині країни. І якщо цю музику замовлятимемо не ми – її замовлять наші вороги

Віталій Дейнега, засновник фонду “Повернись живим”

Є ще пункти про «Рідкісні та рідкоземельні матеріали», знов ж таки з розробкою та повним будівництвом ГЗК за 3 млрд доларів і «Графіт» вартістю 500 млн доларів.

Ну і наостанок серед економічних планів – хаб «Енергетична безпека», де серед запланованого знову «Декарбонізація енергетики», про яку вже йшлося в «Зеленій трансформації». Щоправда, тут уже вартістю 25 млрд доларів, із яких «інвестиції від міжнародних партнерів мають складати 17,5 млрд доларів», «Розвиток атомної енергетики» за 9,6 млрд доларів при 6,7 млрд інвестицій, «Розвиток нафтогазової галузі» за 28,7 млрд доларів за необхідних інвестицій у розмірі 20,1 млрд доларів і «Розширена інтеграція з ENTSO-E» (інтеграція енергосистем України та ЄС, – LB.ua) за 11,7 млрд доларів з потребами в інвестиціях 8,2 млрд доларів.

Досить ретельно виписаний «Безпековий форпост» – потреби України в модернізації Збройних сил і структур МВС. Зокрема, модернізацію флоту оцінили в 4,7 млрд доларів (4,3 млрд – від партнерів), Сухопутних військ – 6,1 млрд (3,3 млрд), авіації – «Придбання бойових літаків і гелікоптерів» – 14 млрд дол. (14,5 млрд).

Цікавий пункт – «Фонд консорціумного фінансування»: «Кошти фонду можуть скеровуватися на страхування військово-політичних ризиків для інвесторів, зокрема, для підприємств промисловості, с/г, торгівлі, енергетики, транспорту». Вартість проєктів – 3 млрд дол, підтримка партнерів – 2,85 млрд.

Цікавий пункт, дотичний до безпекової теми, поданий на одному із фінальних слайдів – «Дев’ять механізмів співпраці в рамках програми». Один із запропонованих механізмів – «Території пріоритетного розвитку на Донбасі». І коментар до нього: «США як оператор зони/технопарку».

***

Із згаданих 277 мільярдів доларів, які планується скерувати на проєкти трансформації, українським коштом (серед іншого з державного бюджету) передбачено лише 49 мільярдів доларів. Решту – а це 228 мільярдів доларів – українська влада хоче залучити у вигляді «необхідної міжнародної підтримки». Очевидно, під міжнародною підтримкою розуміються як інвестиції та кредити, так і допомога. Тобто успіх української трансформації буде напряму залежати від успішності залучення інвестицій та хороших стосунків з кредиторами та донорами. При цьому в презентації зазначено: терміни реалізації наміченого з підтримкою міжнародних партнерів складають 2-5 років, без підтримки – 10-25 років. 


Источник: План трансформації України: що показував у США Володимир Зеленський

Один з найвідоміших в Україні інтернет-ресурсів. Тут ви знайдете не тільки всі свіжі новини, але й аналітику за широким спектром суспільно важливих тем.